Нерідко ми чуємо чи самі
використовуємо вислови: «взяти за правило», «керуватись
правилом», «виконувати правило», «за правилом». Правила можуть
бути різного характеру та змісту: правила правопису,
правила роботи з технікою,
правила поведінки в громадському
транспорті, правила перетину
кордону, правила проведення спортивних
змагань, турнірів, олімпіад тощо. Правила супроводжують нас на кожному кроці.
Будь-яке правило передбачає
певні умови та встановлює вимогу їх дотримання. Тлумачний словник роз’яснює слово
«правило» як положення,
яким передається якась закономірність, стале співвідношення
певних явищ або ж принцип, яким керуються у співжитті, праці, поведінці.
В правознавстві при характеристиці
правил застосовують поняття
«норма». Норми – це певні правила, які встановлюють, зобов’язують, забороняють, дозволяють ті чи інші дії. Вони є засобом суспільного чи державного
контролю за поведінкою суб’єктів.
Виділяють дві великі групи норм: технічні і соціальні.
Технічні норми – це правила доцільного поводження з предметами природи, технічними засобами (наприклад, інструкції з експлуатації машин і механізмів).
Вони ґрунтуються на пізнанні законів природи, особливостей технічних об’єктів і є своєрідною мовою спілкування людини з матеріальним світом.
Соціальні норми – загальні правила поведінки, що складаються
та регулюють відносини між людьми в суспільстві.
Вони покликані підтримувати порядок, певні
соціальні зв’язки, визначити еталони поведінки.
Соціальні норми є різними і залежать від того, ким і як вони встановлюються та яку сферу суспільного
життя регулюють.
Найбільш давньою формою
регулювання відносин між людьми є звичаї
та традиції. Вони відображають звичайну, типову, само собою зрозумілу поведінку, яка склалася в результаті багаторазового повторення і застосування. Наприклад, звичай вітання, рукостискання при зустрічі.
Релігійні норми регулюють відносини віруючих громадян до бога,
церкви, один до одного. Такі правила, що встановлюють порядок проведення релігійних
обрядів, поведінку віруючих, містяться в священних книгах (для християн – це Біблія та Євангеліє,
для мусульман – Коран тощо).
Політичні норми регулюють відносини різних соціальних
груп населення в процесі їх участі
в боротьбі за політичну владу та представлені в програмах, політичних деклараціях політичних партій, суспільних рухів.
Корпоративні норми встановлюються в різних
колективних організаціях – громадських організаціях, трудових, студентських, учнівських колективах і регулюють в основному організаційні
відносини: порядок формування,
участі, діяльності таких об¢єднань, порядок прийняття
рішень.
Моральними називають правила, які визначають поведінку людини з точки зору розуміння добра й зла, справедливості
і милосердя, співвідношення
порядності та безчестя.
Правові норми встановлює держава (від імені якої їх,
як правило, приймають різні державні органи) для регулювання відносин між людьми. Вони є обов’язковими для виконання всіма, держава охороняє їх від порушень
і за їх невиконання застосовуються заходи державного впливу.
Соціальні норми утворюють єдину систему, вони всі пов’язані та взаємодіють між собою. Розвиток суспільства впливає на характер
та значимість того чи іншого виду норм. Суспільство не може існувати без правил (норм поведінки). Вони регулюють взаємини між
людьми, допомагають попереджати
та вирішувати конфлікти.
Будучи різновидом
соціальних норм правові норми тісно переплетені
і взаємодіють з іншими їх видами.
Дуже тісно взаємодіють мораль і право. Головною
рисою права має бути його моральна обумовленість. У багатьох випадках правові норми виросли
з моральних принципів (наприклад заборона вбивства є насамперед моральною, а потім вже і правовою нормою). Дотримання норм права є моральним
обов’язком громадянина.
Разом з тим норми права оцінюються особою, яка їх виконує,
з точки зору моралі. На
жаль, іноді між правом і мораллю можуть бути і протиріччя. Сьогодні ще жодне суспільство
не досягло повної гармонії права і моралі.
Як було сказано, звичаї стали першою формою регулювання відносин між людьми. Вони виникли і існували в первісному суспільстві. Однак, з появою держави значна їх частина
продовжила свою дію. Держава використала для себе
ті норми-звичаї, які існували та підтримувались в суспільстві, закріпивши їх в письмовій формі, взявши під свій захист та встановивши за їх порушення відповідальність. Таку систему норм називають звичаєве право. Збірниками звичаєвого права були перші збірники законів (Руська правда, закони царя Хаммурапі). І сьогодні
звичаї, звичайно в набагато меншому обсязі набувають характеру правових. Так, ст. 7 Цивільного
кодексу України закріплює: «Цивільні
відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту».
Корпоративні норми (норми всіх організацій,
в тому числі комерційних) доповнюють, конкретизують правове регулювання. Вони діють
всередині певної організації. При цьому, якщо це норми,
встановлені, наприклад, в акціонерному товаристві і закріплені в статуті чи іншому офіційному
документі товариства, то
вони обов’язкові до виконання
членами цього товариства, а
у випадку їх порушення є можливість звернутися до компетентних державних органів (суду).
1.
В чому суть правил?
2.
Якого виду
правила існують в суспільстві?
3.
Чим відрізняються технічні
і соціальні правила-норми?
4.
Що таке соціальні
норми?
5.
На які групи діляться
соціальні норми?
6.
Який порядок встановлення звичаїв і традицій? Наведіть приклади відомих вам звичаїв.
7.
Хто виступає суб’єктом запровадження корпоративних норм?
8.
Які основні критерії регулювання поведінки людей на основі моральних
норм?
9.
Чим характеризуються
правові норми?
10.
Яке значення та в чому необхідність існування в суспільстві певних правил-норм?
1.
Напишіть міні-твір-роздум на тему: «Яке значення правил в житті людини?».
2.
Наведіть приклади правил, якими ви керувались останнім
часом. До якої сфери регулювання вони належать?
3.
Висловіть свої міркування з приводу того, чому значення правових
норм серед інших соціальних є більш
вагомим.