Право на освіту в Україні. Які середні навчальні заклади існують в Україні. Якими є права та обов’язки учнів, вчителів і батьків у навчальному процесі

Виклад теоретичного матеріалу

Право на освіту – це одне з основних, соціальних і культурних прав громадян, закріплених Конституцією України. Це право має кожен громадянин незалежно від соціального походження, національності, політичних, релігійних та інших переконань, статі, майнового стану та інших ознак.

Освіта – це основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей та утвердження гуманізму, взаємоповаги між націями і народами, виховання високих моральних якостей

Роль освіти в житті суспільства важко переоцінити. Науково-технічний прогрес, зростаючий рівень добробуту, боротьба зі старістю та захворюваннями, усвідомлення значення екології та подолання екологічних проблем, нові види та форми мистецтва – усі ці різні здобутки (та проблеми) людства значною мірою обумовлені розвитком освіти.

Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується:

1) розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;

2) відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

3) різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.

Система освіти в Україні складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств,

державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування

в галузі освіти.

Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Типи навчальних закладів системи загальної середньої освіти:

І ступінь – початкова школа з терміном навчання 4 роки;

ІІ ступінь – основна школа з терміном навчання 5 років;

ІІІ ступінь – старша школа, як правило з професійним спрямуванням, з терміном навчання 3 роки.

Крім того існують:

− гімназії – загальноосвітні навчальні заклади ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до професій;

− ліцеї – загальноосвітні навчальні заклади ІІІ ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;

− колегіуми – загальноосвітні навчальні заклади ІІІ ступеня з

філологічно-філософським або культурно-естетичним профілями;

− спеціалізовані школи – загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів.

Учасниками навчально-виховного процесу є:

1) діти дошкільного віку, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

2) керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти;

3) батьки або особи, які їх замінюють, батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу;

4) представники підприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Права вихованців, учнів:

1) навчатися для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

2) обирати навчальний заклад, форму навчання, освітньо-професійні та індивідуальні програми, позакласні заняття;

3) одержувати направлення на навчання, стажування до інших навчальних закладів, у тому числі за кордон;

4) користуватися навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;

5) мати доступ до інформації в усіх галузях знань;

6) брати участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;

7) особисто або через своїх представників брати участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;

8) на безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;

9) на забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами;

10) на трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;

11) на перерву в навчанні у вищих та професійно-технічних навчальних закладах;

користування послугами закладів охорони здоров'я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров'я;

12) на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність.

Обов'язки вихованців, учнів, студентів:

1) додержання законодавства, моральних, етичних норм;

2) систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня;

3) додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.

Матеріали для поглибленого вивчення

Право на освіту – передбачені нормами міжнародного та національного права вид та міра можливої поведінки (діяльності) людини, яка спрямована на розвиток власної індивідуальності та особистості шляхом здобуття, розвитку, тренінгу знань, умінь, навичок, поглядів, переконань, досвіду, здібностей в ході власної цілеспрямованої діяльності учіння та діяльності викладання (наукового керівництва, наукового консультування).

Сутність конституційного права кожного на освіту полягає в тому, що воно, будучи провідним у системі культурних прав людини і громадянина, є засобом задоволення їх інтересів в економічній, політичній та духовній сферах життєдіяльності.

Ознаки права на освіту.

Праву на освіту притаманні родові ознаки усіх прав людини, зокрема, право на освіту має:

1) загальний характер – є неодмінною складовою конституційно-правового статусу будь якої людини;

2) постійний характер – передбачає можливість його реалізації протягом усього життя;

3) гарантований характер – не допускає протиправних обмежень його реалізації; передбачає забезпечення органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями, політичними партіями, навчальними закладами.

Загальноосвітні навчальні заклади є юридичними особами. За своїми організаційно-правовими формами вони можуть бути державної, комунальної та приватної форми власності. Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання. Бажаючим надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном. Навчання незалежно від форм власності навчальних закладів має відповідати вимогам державного стандарту. У загальноосвітніх навчальних закладах забороняється утворення і діяльність воєнізованих формувань, організаційних структур політичних партій, а також релігійних організацій.

Основними принципами освіти в Україні є:

1) доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

2) рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

3) гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

4) органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

5) незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

6) науковий, світський характер освіти;

7) інтеграція з наукою і виробництвом;

8) взаємозв'язок з освітою інших країн;

9) гнучкість і прогностичність системи освіти;

10) єдність і наступність системи освіти;

11) безперервність і різноманітність освіти;

12) поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

До структури вищої освіти входять освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні:

1) неповна вища освіта – освітній рівень, який характеризує сформованість інтелектуальних якостей особи як особистості та є достатнім для здобуття нею кваліфікації молодшого спеціаліста. Молодших спеціалістів готують вищі навчальні заклади першого рівня акредитації (технікум, училище).

2) базова вища освіта – освітній рівень, який характеризує сформованість інтелектуальних якостей особи як особистості та є достатнім для здобуття нею кваліфікації бакалавра. Бакалаврів готують переважно коледжі – навчальні заклади другого рівня акредитації.

3) повна вища освіта – освітній рівень, який характеризує сформованість інтелектуальних якостей особи як особистості та є достатнім для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра. Магістрів і спеціалістів готують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації (академії, інститути, консерваторії).

Державному вищому навчальному закладу четвертого рівня акредитації може бути надано статус національного з правом укладати державні контракти на підготовку спеціалістів для потреб вищої освіти, встановлювати і присвоювати вчені звання доцента чи професора вищого навчального закладу; визначати та встановлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників та ін.

Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється державною екзаменаційною комісією. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти, але не за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів України.

Нормативні матеріали до теми

Загальна декларація прав людини

Стаття. 26

1. Кожна людина має право на освіту. Початкова освіта повинна бути обов'язковою.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

Стаття. 13

1. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на освіту.

2 .а) початкова освіта повинна бути обов'язкова b) середня освіта повинна бути відкрита і зроблена доступною для всіх шляхом вжиття всіх необхідних заходів

Перший Протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини:

Стаття. 2

Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту.

Конвенція про права дитини

Стаття.18

3. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб діти, батьки яких працюють, мали право користуватися призначеними для них службами й установами по догляду за дітьми.

Стаття. 28

1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: …а) вводять безплатну й обов'язкову початкову освіту.

Конституція України

Стаття 26.

Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

Стаття 53.

Кожен має право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічно ї, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Закон України «Про охорону дитинства»

Стаття 19

Кожна дитина має право на освіту. Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти

Закон України «Про загальну середню освіту»

Стаття 2

Основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є: … забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти;

Стаття 6

1. Громадянам України незалежно від …переконань… або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.

Закон України „Про дошкільну освіту”:

Стаття 2

Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є: забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти;

Стаття 6

Принципами дошкільної освіти є: доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти; рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини;

Закон України «Про освіту»:

Стаття.3

Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від … світоглядних переконань…стану здоров'я та інших обставин.

Стаття. 6

Основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

Рішення Конституційного Суду України вiд 04.03.2004 № 5-рп/2004:

- доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.

Контрольні питання

1. Що таке право на освіту?

2. Яка структура освіти?

3. Які тип навчальних закладів?

4. Хто є учасниками навчально-виховного процесу?

5. Які є права в учнів?

6. Які є обов’язки в учнів?

7. У чому полягає важливість освіти?

Практичні завдання

1. Оберіть характеристики (позначені цифрами), які пояснюють принципи освіти (позначені буквами):

Б. безоплатність освіти;

В. вільність освіти;

Д. доступність освіти;

О. обов’язковість освіти;

Р. рівність здобувачів освіти;

С. соціальний захист;

Я. якість освіти;

1. – нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, яке може бути реалізовано у безпечних умовах, адаптованих для будь-якої людини максимально можливим у нинішній ситуації чином.

2. – можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати

3. – необхідність здобуття мінімального освітнього рівня, необхідного для успішної життєдіяльності

4. - матеріальне підтримання, компенсування витрат, прямо чи опосередковано пов’язаних зі здобуттям освіти

5. – полягає у забороні будь-якої дискримінації при реалізації права на освіту

6. - можливість вибору форми навчання (здобуття освіти), виду ВНЗ, напряму підготовки і спеціальності

7. відповідність змісту освіти встановленим стандартам, потребам особистості та ринку праці

2. Чи розповсюджується принцип безоплатності освіти на вищу освіту:

а) серед усіх запропонованих варіантів немає вірної відповіді;

б) так, лише щодо навчання громадян України;

в) так, щодо навчання у ВНЗ усіх форм власності;

г) так, щодо навчання у державних та комунальних навчальних закладах.

3. На який вид (рівень) освіти розповсюджується принцип обов’язковості:

а) лише на базову загальну середню освіту;

б) лише на повну загальну середню освіту;

в) лише на початкову загальну середню освіту;

в) на повну загальну середню освіту та дошкільну освіту;

г) на повну загальну середню освіту та на дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку;

д) серед усіх запропонованих варіантів немає вірної відповіді.

4. Чи може апатрид (особа без громадянства) здобути вищу освіту в ВНЗ України безкоштовно:

а) лише у ВНЗ державної та комунальної форми власності;

б) лише у ВНЗ державної та комунальної форми власності та як що постійно проживає на території України;

в) ні;

г) так;

д) так, лише якщо це передбачено міжнародним договором;

е) так, якщо постійно проживає на території України;

є) серед усіх запропонованих варіантів немає вірної відповіді.