Де можуть працювати підлітки. Як законодавство регулює працю неповнолітніх. Як закон захищає неповнолітніх від експлуатації

 

Виклад теоретичного матеріалу

 

В дитинстві, коли дитина повністю фінансово залежна від батьків, їй, як ніколи, хочеться мати «свої» гроші. Гроші, які можна заробити, і потратити на свій розсуд, або в більшості випадків – на що завгодно. Проте є й такі діти, які шукають роботу з метою допомогти своїй сім’ї, зробити свій внесок у загальний сімейний бюджет. В будь-якому випадку, реалізація бажання неповнолітніх працювати, призводить їх до усвідомлення, що гроші не беруться з нікуди, їх треба заробити щоденною, можливо, одноманітною, але власною працею.

Сьогодні для дітей існують різні способи заробити гроші. Так, підліток може залучатися до продажу газет, квітів, морозива; розклеювання оголошень; миття автомашин; прибирання території (приміщень або зон відпочинку); роздачі рекламних листівок і флаєрів; доставки кореспонденції, продуктів харчування; реклами товарів та дегустації продуктів; виконання оформлювальних робіт, машинописних робіт. Неповнолітній може бути помічником вихователя в організації позашкільного дозвілля дітей; фасувальником у великих магазинах; вчителем танців. Це неповний перелік способів заробітку. Неповнолітній самостійно приймає рішення щодо виду роботи, яка йому по силі, при цьому він може знайти роботу самостійно (за допомогою оголошень в газетах, по радіо та телебаченню; через знайомства та поради друзів) або звернутися до місцевого центру зайнятості, основним завданням якого є пошук вакансій.

Декого з підлітків ранні заробітки дисциплінують, декого спонукають до саморозвитку, декого переконують не поспішати дорослішати. Але за будь-яких умов закон сприяє дитині реалізувати своє бажання та право на працю. Головне, щоб праця не заважала їй навчатися, а також не зашкоджувала її здоров’ю та розвитку.

Неповнолітні працівники при працевлаштуванні повинні пам’ятати про:

охорону праці
 

тривалість робочого часу
 

щорічні відпустки
 

форми оплати праці
 

обмеження щодо звільнення
 
 

 

 

 

 

 

 

 


Знання цих прав та пільг зможе забезпечити гідні умови праці в трудових відносинах із роботодавцем.

Так, стаття 51 Кодексу законів про працю України встановлює для неповнолітніх, на відмінну від загального 40-годинного робочого тижня, скорочену тривалість робочого часу. Для працівників віком від 16 до 18 років тривалість робочого часу повинна становити 36 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Якщо учні працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, їх робочий день не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого для осіб відповідного віку, тобто для учнів віком від 16 до 18 років – 18 годин на тиждень, а віком від 14 до 16 років – 12 годин на тиждень.

Закон забороняє залучати неповнолітніх для роботи в нічний час. Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку. Це означає, що якщо неповнолітній працює в дві зміни, то друга зміна повинна закінчуватися для нього не пізніше 22 години.

Забороняється залучати неповнолітніх до надурочних робіт та робіт у вихідні дні.

Неповнолітні разом з іншими категоріями працівників користуються всіма видами відпочинку, передбаченими законом: перервою для відпочинку та харчування; вихідними, святковими і неробочими днями; перервами між змінами;  щорічними основними та додатковими відпустками.

Стаття 75 Кодексу законів про працю України зазначає, що особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка у зручний для них час тривалістю 31 календарний день.

У перший рік роботи відпустка може бути надана неповнолітньому працівнику через 6 місяців безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації.

Діти, які працюють і продовжують навчання, мають право на додаткові оплачувані відпустки, які надаються їм для складання екзаменів.

Для додаткового захисту трудових прав неповнолітніх закон передбачає обмеження звільнення таких працівників. Так, стаття 198 Кодексу законів про працю України передбачає, що звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.

Звільнення неповнолітніх з таких підстав, як:

ü  зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

ü  виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи;

ü  поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

 

проводиться лише в окремих випадках і не допускається без працевлаштування.

Порушення передбаченого порядку звільнення неповнолітніх працівників є підставою для визнання звільнення незаконним і поновлення такого працівника на роботі.

Звільнення неповнолітнього мають право вимагати батьки, а також службові особи у тому випадку, якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

Незважаючи на чіткі гарантії та пільги, які встановлені законом для неповнолітніх працівників, в житті зустрічаються випадки невиконання вимог закону зі сторони роботодавця. Відомо дуже багато фактів залучення дітей до роботи:

ü у нічній час, наприклад для торгівлі в кіосках;

ü на полях та городах, особливо яскравими є приклади таких ситуацій в сільськогосподарських районах;

ü в нелегальних шахтах тощо.

До таких видів робіт, за звичай, залучають діти, які не досягли віку, з якого дозволяється працевлаштування, з ними не укладається трудовий договір, їх приймають на роботу без згоди батьків (опікунів). Це дозволяє роботодавцю не виконувати обов’язків щодо створення на робочому місці належних умов праці, своєчасної та в обумовленому розмірі виплати зарплати. Такі дії роботодавця, який викорис­товує дитячу працю з метою отримання прибутку, розглядаються законом як експлуатація дітей.

У частині 2 ст. 52 Конституції України зазначено: «Будь-яке насильст­во над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом». Так, Кримінальний кодекс України в статті 150 передбачає настання кримінальної відповідальності за експлуатацію дітей. При цьому кримінальний закон під експлуатацією дитини розуміє використання праці дитини, яка не досягла віку, з  якого законодавством дозволяється працевлаштування. За такі дії винна особа карається арештом на строк до шести  місяців  або  обмеженням волі на строк до трьох років,  з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо використання праці дитини, яка не досягла віку працевлаштування, спричинили істотну шкоду для здоров’я,  фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані  з  використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, то закон передбачає посилене покарання у вигляді позбавлення  волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

Матеріали для поглибленого вивчення

 

Неповнолітній працівник має право на оплату своєї праці відповідно до законодавства України та на підставі укладеного трудового договору. Роботодавець при укладенні трудового договору зобов’язаний повідомити працівнику всі умови оплати праці, її розмір, порядок і терміни виплати.

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Тобто працівники-підлітки, хоч і працюють, порівняно з дорослими, протягом меншого проміжку часу, але мають право на оплату своєї праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

Праця неповнолітніх працівників, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Також підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

Забороняється будь-яким способом обмежувати права неповнолітнього працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою.

 

Нормативні матеріали до теми

Кодекс законів про працю України

Стаття 24. Укладення трудового договору

 

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:

…5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім.

Стаття 187. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Закон України «Про охорону дитинства»

 

           Стаття 21. Дитина і праця 
 
Забороняється залучення дітей  до  
найгірших форм  дитячої праці,  
участі  у важких  роботах і  
роботах  з  шкідливими  
або небезпечними  умовами  
праці, а  також на підземних роботах та до праці понад встановлений  
законодавством скорочений робочий час. 
До найгірших форм дитячої праці належать: 
     усі форми рабства або практика,
  подібна до рабства, зокрема, продаж  дітей
  та  торгівля  
ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання 
їх у збройних конфліктах; 
     використання, вербування або пропонування 
дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав; 
     використання, вербування або пропонування 
дитини для незаконної діяльності; 
     робота, яка за своїм  
характером  чи  умовами,  
в  яких  вона виконується, може завдати шкоди фізичному 
або психічному здоров’ю дитини.
З метою захисту своїх трудових прав діти, які працюють, можуть 
 створювати  професійні  
спілки або  вступати  до існуючих професійних
  спілок  у   
порядку,  встановленому законодавством України. 

 

Закон України «Про охорону  праці»

 

Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх 
 
Не допускається залучення неповнолітніх до
  праці  на  
важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах,  
до нічних,  надурочних  робіт  
та  робіт  у вихідні дні,  
а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує  
встановлені  для  них  
граничні  норми,  відповідно  
до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких
  речей,  що затверджуються центральним органом виконавчої влади, 
що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. 
Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. 
 

Закон України «Про відпустки»

 

Стаття 6. Щорічна основна відпустка та її тривалість

 

Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

 

 

Контрольні питання

 

1.     Яка тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років?

2.     Яка тривалість робочого часу для працівників віком від 15 до 16 років?

3.     До яких видів робіт забороняється залучати неповнолітніх?

4.     Назвіть основні види відпочинку неповнолітнього працівника.

5.     Яка тривалість щорічної основної відпустки для неповнолітніх працівників?

6.     Які неповнолітні працівники та в якому випадку мають право на додаткові оплачувані відпустки?

7.     Чи можна обмежувати право неповнолітнього працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою?

8.     За згодою якої служби можна звільнити з роботи особу, молодшу вісімнадцяти років?

9.     Чи можна звільнити неповнолітнього з роботи за вимогою батьків?

10.  Що таке експлуатація дитини?

11.  Назвіть найгірші форми дитячої праці.

 

 

Практичні завдання

 

 

1.         Учень 10-го класу Сергій Шевчук був прийнятий на роботу як вантажник будівельно-монтажного управління.

Чи правомірні дії адміністрації управління?

2.        Дмитру Ковалю виповнилось 17 років. Адміністрація заводу встановила для нього тривалість робочого тижня 36 годин, мотивуючи це виробничою необхідністю. До того ж, адміністрація визначила Дмитру відпустку кількістю 28 календарних днів.

Чи правомірні дії адміністрації заводу? Які дії повинен вчинити Дмитро або його батьки?

3.        Віталія Піруса, учня 11 класу, було звільнено з роботи на підприємстві на підставі клопотання школи про незадовільне відвідування учнем школи.

Чи правомірні дії адміністрації підприємства?