РОЗДІЛ VІІ.

Твоя подорож у світ юридичних професій

Які юридичні професії існують. Де здобути юридичну освіту. Хто такі слідчий і прокурор. Як стати адвокатом, суддею, нотаріусом. Коли і як ми звертаємося до правника

Навчаючись ще у школі, бажано зрозуміти ким ви хочете стати в майбутньому, яку спеціальність хочете здобути. Розуміння майбутньої професії сприятиме вам успішно навчатися у школі та без зайвих складнощів поступити до обраного вищого навчального закладу.

Якщо ви вирішили навчатися по спеціальності «Право», важливо зрозуміти чим складна і чим цікава професія юриста.

Юрист – це спеціаліст, який використовує свої спеціалізовані знання на практиці, тобто має навички щодо складання юридичних документів, виконання конкретних дій із застосування норм закону у процесі вирішення юридичної справи.

Юрист – категорія дуже загальна, у суспільстві існує ряд юридичних спеціальностей, які належать до числа провідних і мають особливе значення у забезпеченні правопорядку і законності. Так, основними юридичними професіями є:

Ю Р И Д И Ч Н І П Р О Ф Е С І Ї	Людина, яка здобула юридичну освіту, може працювати в:
суддя	суді
слідчий	прокуратурі
прокурор	правоохоронних органах (Службі безпеки України, поліції)
адвокат	нотаріаті
нотаріус	податковій службі
юрисконсульт	органах державної влади та місцевого самоврядування
	юстиції
	відділах державної реєстрації актів цивільного стану
	юрисконсультом на підприємствах, в установах, організаціях
	адвокатурі та в інших структурах

Однією із особливо відповідальних юридичних спеціальностей є професія судді.

Суддя – це посадова особа, якій надано виключне право від імені держави здійснювати правосуддя шляхом розгляду у судовому засіданні адміністративних, господарських, кримінальних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення і ухвалювати відповідне судове рішення.

Судова діяльність є центральною ланкою юридичної роботи, оскільки суд своїм рішенням остаточно вирішує юридичну справу, тобто визнає особу винною чи невинною у вчиненні злочину, визначає наявність чи відсутність в особи прав. Основне завдання судді полягає у винесенні справедливого рішення по юридичній справі на основі дослідження всіх доказів та відповідно до чинного законодавства. Тому до судді висуваються високі вимоги щодо його професійної підготовки та моральних якостей.

Основні вимоги до осіб, які бажають працювати на посаді судді, передбачені Законом України від 2 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів». Для того, щоб стати суддею необхідно:

Бажання стати суддею

Бути громадянином України,

не молодшим тридцяти років та не старший шістдесяти п’яти років

Наявність стажу професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років

Проходження відбору кандидатів на посаду судді, що проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України

Складання кваліфікаційного іспиту

Видання указу Президента України про призначення на посаду судді – у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду

Проходження конкурсу на зайняття  вакантної посади судді

Проходження спеціальної підготовки

Є компетентним, доброчесним

Володіння державною мовою

Здобуття вищої юридичної освіти

Посадовою особою органів внутрішніх справ, Служби Безпеки України, прокуратури є слідчий. Слідчий – це спеціаліст-юрист, який провадить розслідування скоєних злочинів, тобто здійснює дії, зміст яких полягає в з’ясуванні обставин скоєння злочину, у пошуку винного та пред’явленні йому обвинувачення. Фактично, робота слідчого полягає у визнанні конкретних дій чи бездіяльності особи злочином. Якщо це злочин, то слідчий встановлює осіб, які скоїли його або причетні до його скоєння, а також обставини скоєння злочину; готує матеріали кримінальної справи для подання до суду, де здійснюється судове слідство, перевіряються і підтверджуються дані його роботи.

Юрист може бути й працівником прокуратури. Основним завданням прокурора є захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, а також підтримка державного обвинувачення в суді по кримінальних справах.

Прокурор – це особа, яка здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство та за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Прокурор також може представляти інтереси громадян в суді. У судовому процесі прокурор протистоїть адвокатові. Він також повинен мати універсальну підготовку в галузі юриспруденції та мати всі навички, якими володіє адвокат.

За захистом своїх прав та інтересів люди звертаються до адвоката. Діяльність адвоката регулюється Законом України від 5 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до закону адвокат – це юрист, який надає юридичну допомогу громадянам України, іноземним громадянам, особам без громадянства, юридичним особам. Особливість роботи адвоката полягає в тому, що на відміну від слідчого, прокурора, судді, які захищають інтереси держави, він захищає усіма законними способами інтереси своїх клієнтів, виконує дії відповідно до їх доручень. Ефективний захист і представництво прав є метою й необхідним результатом професійної діяльності адвоката. Для того щоб стати адвокатом, людині потрібно:

Бажання стати адвокатом

Володіння державною мовою

Складання кваліфікаційного іспиту

Прийняття присяги адвоката України

А Д В О К А Т

Отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю

Стажування протягом шести місяців під керівництвом адвоката

Наявність стажу роботи в галузі права не менше двох років

Здобуття повної вищої юридичної освіти

Крім того, щоб стати висококваліфікованим адвокатом, треба мати постійну практику, багато працювати з юридичними джерелами (нормативно-правовими актами), читати спеціальну літературу та юридичну періодику, вивчати досвід колег, опановувати основи ораторської майстерності, уміти переконувати інших людей у правильності своєї позиції.

Юрист, в обов’язки якого входить посвідчення безперечних прав і фактів, засвідчування документів та виконання інших нотаріальних дій, спрямованих на юридичне закріплення цивільних прав і попередження їх можливого порушення в майбутньому, називається нотаріусом. Нотаріальні дії в Україні вчиняють нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах, або ті, які займаються приватною нотаріальною практикою. Державні та приватні нотаріуси виконують, в основному, однакові нотаріальні дії: засвідчують правочини, для яких законодавством установлена обов’язкова нотаріальна форма (договори, заповіти, доручення); видають свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя; засвідчують правильність копії документів і виписок з них (наприклад, нотаріус має право засвідчувати копію атестату про повну загальну середню освіту), дійсність підпису громадян на важливих заявах та вірність перекладу правових документів; засвідчують різні факти (наприклад, перебування особи в певному місці). Крім того, державні нотаріуси виконують низку додаткових нотаріальних дій, пов’язаних зі спадкуванням: засвідчують заповіти, видають свідоцтва про право на спадщину, вживають заходів щодо охорони спадкового майна.

Особливості здійснення нотаріальної діяльності передбачені в Законі України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат». При цьому закон чітко визначає умови, за наявності яких громадянин України може стати нотаріусом:

Бажання стати нотаріусом

Здобуття повної вищої юридичної освіти

Володіння державною мовою

Наявність стажу роботи у сфері права не менше як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори – не менш як три роки

 
 

 

 
  
  
   
    
    
    Складання кваліфікаційного іспиту
    
    
   
  
  

 

 
  
  
   
    
    
    Прийняття присяги нотаріуса України
    
    
   
  
  

 

 
  
  
   
    
    
    Отримання  свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
    
    
   
  
  

 

 
  
  
   
    
    
    Н О Т А Р І У С 
    
    
   
  
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Юрист, який працює в державній чи недержавній установі та виконує функції правового забезпечення її діяльності, називається юрисконсультом. Робота юрисконсульта близька до роботи адвоката: вони дають консультації, складають необхідні юридичні документи, представляють і відстоюють інтереси підприємства в судах. Проте на відміну від адвоката, юрисконсульт захищає інтереси тільки одного клієнта – свого роботодавця. Основне завдання юрисконсульта – забезпечити виконання закону на підприємстві й самим підприємством.

Щоб стати юрисконсультом, достатньо мати вищу юридичну освіту. Оскільки юрисконсульт часто виступає як офіційний представник свого роботодавця, мають значення презентабельна зовнішність, правильна мова, уміння наполягти на своєму, залишаючись стриманим, увічливим і тактовним.

Яку б з вище наведених юридичних професій ви не обрали, для реалізації права займатися правовою діяльністю ви насамперед повинні отримати юридичну освіту. Перші знання про право ви одержуєте в школі, однак для одержання спеціалізованих знань ви повинні вступити у вищий навчальний заклад, який має право надавати освітні послуги з спеціальності «Право».

Сьогодні в Україні існує чимало вищих навчальних закладів, які готують юристів, окремі з яких мають багаторічну історію, сталий професорсько-викладацький склад, певний авторитет та традиції. При всьому різноманітті цих закладів, можна виокремити найвідоміші та прогресивніші з них:

Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого (м. Харків);

Національна академія внутрішніх справ (м. Київ);

юридичний факультет Національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ);

факультет правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (м. Київ);

юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів);

навчально-науковий юридичний інститут ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» (м. Івано-Франківськ);

економіко-правовий факультет Одеського національного університету імені І.І.Мечникова та інші.

Одержавши юридичну освіту, ви зможете обрати конкретну професію, яка дозволить вам надавати правову допомогу. В Україні згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Проте не кожна людина знає, як реалізувати це конституційне право.

До правника, як правило, звертаються в наступних випадках:

при укладенні договорів на значні суми, щодо цінного майна, нерухомості (наприклад, коли особа купує чи продає будинок, квартиру, машину чи іншу нерухомість)

якщо особу намагаються притягнути до кримінальної або адміністративної відповідальності, тобто звинувачують у скоєнні злочину або вчиненні адміністративного правопорушення

у відносинах з органами влади, якщо самостійно розібратися не вдається

при виникненні спорів (конфліктів), в тому числі для ведення судових справ (наприклад, коли особа змінює свій сімейний статус шляхом розірвання шлюбу; коли особа причетна до нещасного випадку, що спричинив великі матеріальні збитки, які необхідно відшкодувати)

при здійсненні підприємницької діяльності (наприклад, коли особа розпочинає власну справу)

При зверненні до юриста особа може розраховувати на наступну допомогу:

1) при укладенні договору юрист проаналізує запропонований договір чи підготує його з врахуванням інтересів особи, яка до нього звернулася;

2) у відносинах з органами влади юрист допоможе залишатися в правовому полі і уникнути порушення прав та інтересів людини;

3) при зверненні до суду юрист проконсультує до якого суду треба звертатися, грамотно підготує позовну заяву, буде представляти в суді інтереси клієнта.

В ЯКИХ ВИПАДКАХ І ДО КОГО ТРЕБА ЗВЕРТАТИСЯ
СИТУАЦІЯ	ЮРИСТ
потрібний захист у судовій справі; необхідно скласти позовну заяву в суд; одержати консультацію з правових питань	адвокат
оформлення документів, які мають бути юридично завіреними (договори купівлі, продажу, складання заповіту)	нотаріус
вирішення спору, якщо учасники конфлікту не можуть між собою домовитися або законом передбачено вирішення спору в судовому порядку	суддя
особа не знає, які варіанти правового рішення її питання існують	юрисконсульт
якщо особа – жертва злочину	поліція
якщо особа вважає, що порушено її права як людини	прокурор, правозахисник

Нормативні матеріали до теми

Конституція України

Стаття 55.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом.

Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 59. 
Кожен має право на професійну правничу допомогу. 
У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
 
 
 
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Стаття 6. Адвокат

1. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

2. Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

 
Закон України «Про нотаріат»
 
Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і особи, які вчиняють нотаріальні дії
Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок 
посвідчувати права, а також факти, 
що мають юридичне значення, та 
вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені 
цим Законом, 
з метою надання їм  юридичної вірогідності.
Вчинення 
нотаріальних дій в Україні  
покладається  на нотаріусів, які працюють в державних 
нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною 
нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Документи, оформлені 
державними і приватними 
нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Закон України «Про прокуратуру»
 
Стаття 2. Функції прокуратури 

На прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

 
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» 
 

Стаття 52. Статус судді

1. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

2. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Стаття 54. Вимоги щодо несумісності

1. Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади».

2. Суддя не може поєднувати свою діяльність із підприємницькою, адвокатською діяльністю, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу (крім викладацької, наукової чи творчої), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

3. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інші майнові права або інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) або інші відповідні права в управління незалежній третій особі (без права надання інструкцій такій особі щодо розпорядження такими акціями, корпоративними або іншими правами, або щодо реалізації прав, які з них виникають) на час перебування на посаді судді. Суддя може отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власником якого він є.

4. Суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Перебуваючи на посаді, суддя не може бути кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) та органах місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчій агітації.

Контрольні питання

1. Хто такий юрист?

2. Де може працювати особа, яка здобула юридичну освіту?

3. Хто може бути суддею?

4. Хто може бути адвокатом?

5. Хто може бути нотаріусом?

6. Які завдання покладені державою на прокуратуру?

7. Які юридичні дії виконують слідчі?

8. Хто такий юрисконсульт?

9. В яких випадках можна звернутися до адвоката?

10. В яких випадках можна звернутися до нотаріуса?

11. В яких навчальних закладах можна здобути юридичну освіту?

Практичні завдання

1. 17-річний Олексій попросив на короткий час у свого друга Віталія мотоцикл без офіційного оформлення. Віталій звернувся у поліцію із заявою про викрадення мотоцикла.

Чи потрібно Олексію в цьому випадку звертатися до юриста? До кого саме?

2. Батьки 18-річного Юрія вирішили купити автомобіль і подарувати його синові.

До кого з юристів та з якою метою повинні звернутися батьки?

3. Любченко Галину звільнили з роботи. Вона вважає, що її звільнення незаконне.

До кого з юристів та з якою метою може звернутися Любченко Галина?