Інтертекстуальний дискурс оповідання Л. фон Захер-Мазоха «Опришок»

Abstract

У статті розглянуто інтертекстуальний простір оповідання Л.фон Захер Мазоха«Опри-шок». Мета статті –на рівні форми та змісту визначити особливості актуалізації інтертекстуального дискурсу.Дослідницька методика.Дослідження грунтується на інтертекстуальному підході, який передбачає вивчення твору крізь призму діалогічної взаємодії літератур. Застосовано контакто-генетичний та типологічний методи, які допомагають визначити типи міжтекстуальних відношень. Результати.Дослідження оповідання «Опришок» у площині міжтекстової взаємодії довело наявність у ньому різно-рідних претекстів, які актуалізуються як у формі алюзії-деталі, так і відкритого цитатного запозичення. Специфічна особливість інтертекстуального простору оповідання пов’язана з авторськими інтенціями представити екзотичність гуцульського світу в контексті власного «міфу» Західної Європи, інших національних та культурних типів, показати його у контексті етноімагологічноговзаємовідображення та сприймання. Наукова новизна.У статті вперше здійснено аналіз оповідання «Опришок» під кутом зору його взаємодії з іншими текстами, визначено типи відношень та рівень наближення до претексту. Практичне значення.Результати дослідження вказують на актуальність проблеми інтертекстуальності творчого доробку Л.фон Захер-Мазоха, що відкриває простір для подальших літературознавчих студій у вказаному руслі.