Освіта як фактор зростання ролі жіноцтва в українському суспільстві (1880-ті рр. – початок ХХ ст.)

Abstract

У статті йдеться про освіту як основний фактор зростання ролі жінок в українському суспільстві. З’ясовано, чому держава приділяла жіночій освіті менше уваги, ніж чоловічій. Простежено виникнення жіночих гімназій та динаміку їх відкриття. Звернута увага на те, що потребу бути освіченими швидше демонстрували дівчата з середніх і вищих соціальних прошарків у порівнянні з нижчими. З’ясовано, що дівчат не задовольняла заборона отримувати університетську освіту, а тому вони виїжджали на навчання до Цюріха і це стало спонукальним чинником до заснування вищих жіночих курсів в країні. Поширення всестанової жіночої освіти не усунуло потребу існування елітних шкіл, якими вважалися інститути шляхетних панянок. Вони й надалі продовжували функціонування, щоправда демократизувалися щодо соціального походження своїх вихованок. Звернута увага і на функціонування професійних шкіл, темпи зростання яких суттєво збільшувалися з кожним десятиріччям, а також на ті знання і практичні навички, що там можна було отримати. Завдяки освіті дівчата почали реалізовувати себе у таких галузях, як педагогіка, медицина, пошта, державна служба.