Механізми застосування політичної реклами у виборчих кампаніях: світовий досвід демократичних країн

Abstract

З’ясовано сутність та завдання політичної реклами. Зазначено, що у більшості європейських країн на законодавчому рівні не визначається поняття політичної реклами. Проаналізовано європейський досвід застосування політичної реклами. Розкрито основні механізми її реалізації у світовій практиці демократичних країн. Вивчено досвід країн Західної Європи та з’ясовано, що однією з тенденцій розвитку законодавства в цих країнах є запровадження заборони на розміщення політичної реклами на радіо та телебаченні. У США механізми застосування політичної реклами є значно ліберальнішими, оскільки політичну рекламу можна подавати в будь-який час, це можуть робити як політичні партії, так і фізичні особи та громадські організації. У країнах Східної Європи політична реклама на радіо та телебаченні дозволяється.Демократичні країни світу поширюють також практику надання політичним партіям безкоштовного доступу до громадського мовлення для того, щоб вони могли пропагувати свої виборчі платформи. Розкрито підходи щодо врегулювання агітаційної інформації на телебаченні. Підкреслено, що політичними партіями ФРН використовується завжди формат телевізійних дебати. Вони є одним з найефективніших способів впливу на електоральну думку. Розглянуто використання основних рекламних технологій виборчих кампаній 2013, 2017 років у Німеччині. Країни СНД, Східної та Центральної Європи вдалися до змішаного підходу: державні телеканали обов’язково надають ефір для агітаційних матеріалів, а комерційні роблять це на власний розсуд не нівелюючи принцип рівності. Охарактеризовано ефективність розподілу політичної реклами між політичними партіями. Відзначено, які види політичної реклами використовуються найчастіше у світовій практиці.