Національні народнопісенні традиції у розвитку духовності майбутніх учителів

Abstract

У статті проаналізовано роль національних традицій у духовному розвитку майбутніх учителів. Особливу увагу сфокусовано на проблемах початкової школи. Оскільки, на думку вчених, саме в молодшому шкільному віці формується світоглядна позиція особистості, зокрема її національна самосвідомість.Виховання різнобічно та гармонійно розвинутої особистості молодшого школяра за умов нової української школи є одним із найважливіших завдань на сучасному етапі розвитку суспільства, у якому збагачення духовного світу дитини передбачає формування творчого потенціалу та внутрішньої культури, забезпечення духовної єдності поколінь. Виховання маленьких громадян повинно бути спрямовано насамперед на розвиток їхніх гуманістичних почуттів, формування національних і загальнолюдських цінностей. Тому відродження народної пісенної культури набуває великого значення у справі виховання учнів нової української школи.У процесі теоретичного аналізу визначено виховні можливості української народнопісенної творчості. Обґрунтовано необхідність акцентувати увагу молодших школярів на ідейно-дидактичному характері народної пісні, адже пісенний фольклор є полісистемним засобом формування особистості, оскільки водночас впливає на духовно-інтелектуальну, емоційну й інші сфери людини, морально та психологічно налаштовує її до праці, а вдале теоретико-методичне використання етнопедагогічних засобів забезпечує естетичний розвиток учнів, високу культуру сприймання різних видів мистецтва.Зроблено висновок, що знання про духовні досягнення, здобуті молодими школярами під час навчання, повинні стимулювати активне ставлення молодого українця до вивчення конкретних за своєю природою, справді точних історичних духовних надбань свого народу, корінням яких є фольклор (народна творчість) та збереження у будь-яких проявах на місцевому рівні.