Систематизація функцій кримінально-правової політики

Abstract

Автор стверджує, що політика у сфері протидії злочинності як складова державної правової політики забезпечує реалізацію на основі відповідних прин­ципів певних функцій. Політика в сфері протидії злочинності виконує цілий ряд функцій, притаманних політиці взагалі. Зокрема, інтегративна функція забезпе­чує єдність, цілісність і стабільність суспільства. Управлінська й регулятивна функція полягає в тому, що політика вислов­лює соціально значущі інтереси всіх верств суспільства шляхом визначення конкретних цілей і завдань відповідних органів. Функція раціоналізації формує тактичні та стратегічні цілі розвитку суспільства, визначає ефективні методи їх здійснення. Функція інновації полягає в реакції політики у сфері протидії злочинності на нові форми соціальної життєдіяльності з використанням відпо­відних динамічних методів і способів. Функція мобілізації ресурсів забезпечує використання відповідних зусиль для вирішення покладених на досліджувану сферу політики завдань (і, відповідно, ефективності реалізації політики у сфері протидії злочинності в цілому). Правозахисна функція спрямована на кримінально-правове забезпечення охорони прав і свобод членів людини. Функція політичної соціалізації «вклю­чає» людину, громадські організації у світ кримінально-правового регулювання та охорони, надаючи їм різноманітні можливості впливати на реалізацію кримінально-правової політики. Автор вказує на виділення таких формуючих (вхідних ) функцій кримі­нально-правової політики: 1) функція формування запиту; 2) функція визначен­ня ресурсів. Cеред реалізаційних («вихідних») функцій кримінально-правової політики варто виділити: 1) нормотворчу функцію, 2) нормозастосовчу функ­цію, 3) контрольну функцію. Сервісними функціями виступають: 1) тлумачувальна функція; 2) інформа­ційно-комунікаційна функція.