Становлення та розвиток конституційно-правової відповідальності на українських землях у Литовсько-Польську добу

Abstract

У статті досліджено особливості генезису та подальшого розвитку консти­туційно-правової відповідальності на українських землях у Литовсько-Поль­ську добу. На авторське переконання, під час Литовсько-Польської доби на укра­їнських землях основні управлінські тенденції та джерела права цього періоду вплинули і на формування та розвиток інституту конституційно-правової від­повідальності на українських землях. До таких особливостей досліджуваного виду відповідальності варто віднести цілу низку особливостей. Першою з них стало поєднання централізації та децентралізації у сфері позитивної конститу­ційно-правової відповідальності та реалізації державної політики між Великим князем литовським та місцевими князями у XIV ст. При цьому, взаємини між Великим князем і місцевими князями мали васальний характер. Місцеві князі мали широку автономію у внутрішніх справах, але, на вимогу Великого князя, повинні були брати участь у воєнних походах зі своїм військом і платити данину. Отже, централізаційні тенденції відповідальності стосувалися Великого князя литовського і зводились до позитивної відповідальності за військово-оборонну сферу та загальнодержавні податки. Що ж стосувалось децентралізаційних за­сад відповідальності, то це була сфера місцевих князів, яка зводилась до широ­ких внутрішніх повноважень на підконтрольних їм землях.