Аксіологічна психопедагогіка Г. Жука: засадничі ідеї, концептуальні уявлення, практичні рекомендації

Abstract

У статті актуалізовано проблему дефіциту наукової комунікації в царині аксіологічної психопедагогіки попри наявні запити і можливості сучасності. Метою даної статті є узагальнений виклад теоретико-методологічних засад аксіологічної психопедагогіки в інтерпретації польського вченого Гжегожа Жука. Використано описово-герменевтичний метод дослідження знакової монографії вченого «Аксіологічна освіта: окреслення проблематики» (Люблін, 2016), що дозволило отримати такі резуль­тати: розкрито зміст ключових понять аксіології освіти (суспільні та особистісні цінності й антицінності; процес поцінування як акт приписування цінності об’єкту; онтологічний статус, типологія й ієрархія цінностей; цілепокладання як результат розгортання інтенціональної активності; конфлікт цінностей та ціннісне самовизначення особистості ін.); психологічні механізми інтерналізації духовних цінностей (формування ставлення до ціннісного еталону, відкриття й акцептація цінностей за допомогою ірраціонально-емоційного і раціонально-рефлекс­ивного інтелектів, включення їх до ієрархії особистих цінностей; родинні, культурні й інституційні детер­мінанти аксіогенезу особистості, її самовиховання; способи конструювання аксіологічних (виховних) ситуацій з урахуванням консервативних традицій і ліберальних трендів, ризиків і шансів соціалізації дітей та молоді в кіберпросторі тощо. Результатом аксіологічної освіти є становлення духовно зрілої особистості, яка ке­рується альтруїстичною мотивацією поведінки внаслідок наближення її Я-реального до Я-ідеального. Зроблено висновок про необхідність співпраці українських і польських науковців та освітян в царині аксіологічної психопедагогіки шляхом узгодження виховних ідеалів, заснованих на близькості культурно-історичних традицій та ментальності цих європейських народів.