Соціально-освітнє партнерство як умова формування позитивного іміджу сучасного закладу освіти

Abstract

Відмічено дієвість соціально-освітнього партнерства в управлінській діяльності сучасного закладу освіти та його значимості у процесі формування позитивного іміджу. Наголошено на актуальності та значимості проблеми формування позитивного іміджу гірської школи, яка забезпечує надання освітніх послуг широким верствам населення гірських регіонів Українських Карпат. Оскільки безпосереднім гарантом усебічного виховання дітей, розвитку їх творчого потенціалу, збереження фізичного та психічного здоров’я продовжує залишатися, незважаючи на кардинальні зміни у суспільної свідомості, школа. Формулювання цілей статті полягає в окресленні соціокультурної спрямованості державногромадського управління інноваційним закладом освіти регіону Українських Карпат крізь призму соціально-освітнього партнерства та побудови позитивного іміджу. Окреслено, що соціально-освітнє партнерство – це один з вагомих показників ефективності державно-громадського управління, без реалізації якого сьогодні неможливо створити якісний освітній простір у закладі освіти гірської місцевості який стане основою для формування його позитивного іміджу. Наголошено, що формування позитивного іміджу гірської школи – це процес, упродовж якого моделюється сталий образ закладу на основі наявних ресурсів соціокультурного простору та умов гірського середовища для підвищення конкурентоспроможності, залучення додаткових інвестицій, встановлення та розширення партнерських зв’язків, надання автономії у прийнятті управлінських рішень. Цілісний аналіз організаційно-теоретичних засад соціально-освітнього партнерства та особливостей формування позитивного іміджу сучасного закладу освіти у гірській місцевості уможливлюється шляхом вирішення багатьох виявлених суперечностей. Стійкий позитивний імідж сьогодні можна розглядати як важливий показник колективної діяльності та корпоративної культури, як додатковий ресурс управління та розвитку. Зазначено, що позитивний імідж закладу освіти є оптимальним показником рівня становлення всього педагогічного колективу, сприяє формуванню якісної оцінки його перспективності та професійності.