Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/12423
Назва: | Наративна стратегія поезій у прозі Поля Верлена |
Інші назви: | Narrative Strategy of Paul Verlaine’s Prose Poems |
Автори: | Бігун, Ольга Альбертівна |
Ключові слова: | наратив лірика драма Поль Верлен |
Дата публікації: | 2021 |
Видавництво: | ДНВЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" |
Бібліографічний опис: | Бігун О. А. Наративна стратегія поезій у прозі Поля Верлена / О. А. Бігун // Журнал Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. - 2021. - Т. 8. - № 2. - С. 92-99. |
Короткий огляд (реферат): | Проаналізовано історичні та генетичні витоки жанру поезії в прозі. Виокремлено родово-жанровий синкретизм поезії в прозі, що полягає у взаємопроникненні епічного, драматичного й ліричного начал, «накладанні» одних модифікацій на інші. Матеріалом дослідження є збірка поезій у прозі Поля Верлена Les mémoires d’un veuf. Метою статті є дослідження наративної специфіки поезії в прозі з огляду на синкретичну природу жанру, способу організації викладу, який дозволяє аналізувати твори з позиції їх побудови та структури. За внутрішньою жанрово-стильовою домінантою виокремлено три форми наративного моделювання оповіді: з перевагою епіко-реалістичних, лірико-імпресіоністичної елементів та драматизації оповіді. З’ясовано, що за сюжетно-композиційною структурою твори епіко-реалістичного блоку діляться на дві категорії: перша - з домінуванням лінійного принципу начала, друга − з фрагментарним принципом побудови, з посиленням естетизації та інтелектуалізації, поглибленим психологізмом, апеляцією до «вічних тем». Твори лірико-імпресіоністичної моделі містять внутрішній психологізований сюжет, увагу до почуттів та зміни емоційного станів, стильовий синкретизм. З ліричною семантикою тісно пов’язана позиція ліричного героя, особистісний авторський досвід. Ліричний герой поезії акумулює у своєму внутрішньому світі весь перебіг сюжету, тобто твір передає не сам сюжет, а його переживання. Можливість вираження окремого почуття, стану без дотримання сюжетної лінії, стала визначальною для драматизованого типу оповіді. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/12423 |
Розташовується у зібраннях: | Т. 8, № 2 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
5949-Текст статті-16582-1-10-20220602.pdf | 589.47 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.