Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/12651
Назва: | Вплив дефіциту бюджету на матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я України |
Інші назви: | THE BUDGET DEFICIT IMPACT ON THE MATERIAL AND TECHNICAL SUPPORT OF UKRAINE’S HEALTHCARE INSTITUTIONS |
Автори: | Петрина, Марія Юріївна Муратова, Майя Кушлик, Оксана Юріївна Кочкодан, Володимир Богданович |
Ключові слова: | державний бюджет дефіцит матеріально-технічне забезпечення заклади охорони здоров’я України пандемія COVID-19 |
Дата публікації: | 2022 |
Видавництво: | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Бібліографічний опис: | Петрина М. Ю., Муратова М. І., Кушлик О. Ю., Кочкодан В. Б. Вплив дефіциту бюджету на матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я України // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2022. - Вип. 18(2). - С. 274-287. |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена дослідженню впливу дефіциту бюджету на матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я України. Обґрунтовано, що Україна суттєво відстає від своїх європейських сусідів за такими показниками, як тривалість життя та смертність.Основними передумовами високого рівня смертності є такі фактори ризику як паління, зайва вага, брак фізичного навантаження та надмірне вживання алкоголю, поряд із невирішеними проблемами стосовно поширення інфекційних захворювань і високого рівня травматизму. Україна витрачає значну частину ВВП на послуги охорони здоров’я, проте рівень ВВП на душу населення в Україні є нижчим, ніж у більшості європейських країн. Водночас, багатьом країнам вдається досягати досить хороших показників тривалості життя та смертності, маючи співставні витрати на охорону здоров’я.Система охорони здоров’я в Україні є громіздкою та застарілою і базується на моделі з жорсткими процедурами управління та фінансування. Таку ситуацію обумовлюють глибинні недоліки, накопичені у національній системі охорони здоров’я через відсутність модернізації, ігнорування потреб населення, невикористання сучасних світових тенденцій, неефективної роботи системи та високого рівня корупції.Аналіз стану матеріально-технічного забезпечення за результатами проведенної роботи показав, що в переважній своїй більшості заклади охорони здоров’я не забезпечені апаратурою для проведення діагностики або були забезпечені такою апаратурою ще у 1990-2000 роки. З цього ми можемо зробити висновки, що наявне обладнання є морально застарілим та фізично зношеним. Тому було прийнято рішення провести заміну обладнання, яке знаходиться в експлуатації більше 10 років.Визначено необхідну додаткову кількість обладнання для забезпечення потреб опорних закладів охорони здоров’я України у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Проаналізовано використання методів комп’ютеної томографії, методів рентгенографії та ультразвукової діагностики, апаратів штучної вентиляції для лікування легень для підтвердження наявності гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2. Завдяки злагодженій співпраці задіяних центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування було досягнуто видатних результатів по оснащенню новітнім сучасним обладнанням 256 закладів охорони здоров’я по всій території України. Оцінюючи результативні показники, в статті доведено, що наразі оновлено близько 20% наявної матеріально-технічної бази. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/12651 |
Розташовується у зібраннях: | Т. 2, № 18 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
6117-Article Text-17080-1-10-20220630.pdf | 657.79 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.