Патогенез та маркери метаболічного синдрому

Abstract

Метаболічний синдром — це патологічний багатокомпонентний стан, що характеризується підвищенням рівня триацилгліцеридів, зниженням рівня ліпопротеїнів високої щільності, інсулінорезистентністю, підвищенням артеріального тиску та глюкози натще. Разом ці відхилення підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань та цукрового діабету 2 типу. Переїдання та сидячий спосіб життя, що ведуть до надлишкової маси тіла та ожиріння, вважаються основними факторами розвитку метаболічного синдрому. Патогенез метаболічного синдрому дуже складний і не до кінця вивчений. Дослідження підтверджують концепцію про те, що про-/антиоксидантний дисбаланс і низькоінтенсивне запалення можуть відігравати ключові ролі у розвитку метаболічного синдрому. Діагностику метаболічного синдрому та розвиток пов’язаних з ним ускладнень можна виявити та контролювати за допомогою специфічних біомаркерів у сироватці крові. У цій роботі ми описуємо класичні метаболічні, гормональні та про-/протизапальні маркери, які найчастіше використовуються для діагностики та дослідження метаболічного синдрому. Вони включають ліпідний профіль крові (триацилгліцериди, загальний холестерин, ліпопротеїни низької та високої щільності), артеріальний тиск, рівень глюкози натще та індекс HOMA, рівні протизапального адипонектину, прозапальних маркерів – С-реактивного білка та цитокінів (TNF-α, IL-1β, IL-6) та ін.) Ми також аналізуємо переваги додаткових критеріїв таких, як рівень окисних пошкоджень, гормонів апетиту (лептин та грелін), аполіпопротеїнів та оксиліпінів, склад мікробіоти кишечника та рівні метаболітів мікробіому, а також співвідношення між різними показниками як допоміжних біомаркерів метаболічного синдрому та серцево-судинних захворювань.