МЕТОДИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ З УРАХУВАННЯМ МІЖМОВНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі врахування інтерференції рідної мови у процесі формування іншомовної лінгвістичної компетентності у студентів-філологів, які вивчають німецьку мову як спеціальність. Вказується, що процес оволодіння німецькою мовою відбувається в умовах штучного субординативного білінгвізму, тобто в умовах міжмовної взаємодії рідної та іноземної мов. Детально проаналізовано інтерференцію у структурі психолінгвістичної діяльності білінгва на основі гіпотетичних моделей породження висловлювання, представлених у наукові літературі. Визначено методичну цінність теорії двомовності та вказується на необхідність врахування та використання у навчанні як об’єктивних, так і суб’єктивних закономірностей засвоєння іноземної мови (німецької) на основі рідної мови (української) та її зіставлення з іноземною.