Соціально-психологічна ритміка ритуальної поведінки в контексті історичних трансформацій релігійності

Abstract

У статті з позицій соціального конструкціонізму аналізуються психолого-історичні трансформації ритуальної поведінки у контексті структури релігійності. Їх особливості вбачаються в історичному фігуруванні ритуальної поведінки в якості регулярної практики, що відзначається закономірною ритмікою. На основі аналізу теоретичних підходів та результатів емпіричних студій в межах чотирьох течій дослідження ритуалу з’ясовано, що ритуальна поведінка особистості представлена континуумом форм соціальної стабільної поведінки. Вони відрізняються за характером повторюваності, що засвідчують неперервну ритміку ритуальної та ритуально-побутової поведінки, її фігуративний характер. Виокремлено низку реляційних маркерів морфогенезу ритуалу: а саме: рекурентність, періодичність, рекурсивність, пертурбативність. Згадані маркери засвідчують основні типи ритміки психолого-історичних фігурацій ритуальної поведінки особистості в межах традиційної, модерної та постмодерної релігійності.