Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/13991
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorKostruba, Anatoliy-
dc.contributor.authorКоструба, Анатолій Володимирович-
dc.date.accessioned2022-12-05T09:07:03Z-
dc.date.available2022-12-05T09:07:03Z-
dc.date.issued2016-10-01-
dc.identifier.citationКоструба А. В. Правозастосування – форма реалізації права: досвід феноменологічного аналізу (цивілістичний аспект) // Право України. - №10. – 2016. - с. 149-159.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/13991-
dc.description.abstractДослідження присвячено аналізу цивільно-правових аспектів правозастосування у правовому регулюванні суспільних відносин, встановленню природи і значення його як інструменту забезпечення їхньої результативності. Реалізація права розглядається у таким формах, як праводотримання, правовикористання, правозастосування, правовиконання і правоприпинення, які супроводжують рух цивільних правовідносин. З огляду на зазначене, правозастосування у правовому регулюванні цивільних відносин розглядається як етап стадії правореалізації. Правова природа правозастосування обумовлена об’єктивною необхідністю впливу на поведінку учасників цивільних правовідносин з метою забезпечення її відповідності правовій моделі. Доведено, що підставою правозастосування у процесі реалізації цивільних правовідносин є такий характер їхнього розвитку, реальність і належність якого внаслідок їхньої соціальної цінності забезпечується індивідуально-правовим приписом органу публічної влади. Реалізація суб’єктивних цивільних прав і юридичних обов’язків у приватноправових відносинах забезпечується прийняттям індивідуального правового акта органу державного управління. Розглянуто механізм правозастосування у приватному праві, під яким слід розуміти сукупність правових засобів, за допомогою яких унормовується публічно-правова діяльність органу державного управління, що полягає в упорядкуванні цивільних правовідносин у процесі їхньої реалізації з метою забезпечення результативності правового регулювання і сталого розвитку громадянського суспільства. Діяльність органу управління в механізмі правозастосування забезпечена системою правових засобів (елементів механізму), сукупність яких має бути органічно втілена в механізм правореалізації, складовою якого є механізм правозастосування, і синхронно скерована на забезпечення його результативності. До таких елементів механізму правозастосування, кожен з яких специфікується у межах відповідної стадії правореалізації, віднесено: норму права, правовідносини і юридичний факт.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherЮридичний журнал «Право України» (україномовна версія)uk_UA
dc.subjectKostrubauk_UA
dc.subjectCivil Lawuk_UA
dc.subjectюридичні фактиuk_UA
dc.subjectцивільні відносиниuk_UA
dc.subjectправовідносиниuk_UA
dc.subjectlegal factsuk_UA
dc.subjectlegal relationsuk_UA
dc.subjectlegal normuk_UA
dc.titleПравозастосування – форма реалізації права: досвід феноменологічного аналізу (цивілістичний аспект)uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ННЮІ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
SSRN-id3545104.pdfПублікація (укр.мова)205.58 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.