ВІД РОЗВАГИ ДО ІНІЦІАЦІЇ: КАЗКИ-ПРИТЧІ ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ.

Abstract

У статті проаналізовано казки-притчі Емми Андієвської у контексті ініціаційних практик та обрядів, які є важливою складовою текстів письменниці. (Не)проходження ініціації головним героєм ключове у казці і визначає його подальшу долю та мораль казки. Визначено, що однією з важливих складових ініціації у них є дорога, мандрівка очевидна чи уявна, вертикальна (подорож на небо) чи горизонтальна (в інші країни). Герої казок письменниці не мають імен, адже важливе не ім’я, а шлях, вчинки, зміни як такі. Персонажі універсальні, як і той час та простір, в яких вони опиняються, як і ті неназвані чужі міста, фортеці, королівства, країни та моря. З’ясовано, що у цих творах присутні три сковородинівські світи – Мікрокосм, Макрокосм та Біблія. Ці казки-притчі діалогічні за своєю суттю, мають фольклорно-біблійну прототекстову основу з яскравою авторською афористикою, а через розмови та розповіді бляшанки та шакала, які оповідають казкові історії, постає світ, в якому герої (не)змінюються, проходячи всі етапи ініціації, (не)повертаються, і обов’язково стають іншими, кращими для себе самих.