Особливості та проблеми функціонування банківської системи України

Abstract

У сучасних умовах нестабільного стану фінансової системи та економіки в цілому у зв’язку із викликами, які сьогодні постають перед Україною внаслідок російського широкомасштабного вторгнення, гостро постає питання щодо значення діяльності банків та банківської системи загалом задля забезпечення не тільки фінансової безпеки держави, а і з метою реалізації соціальних завдань щодо організації виплат та забезпечення безперебійної роботи платіжних систем та обслуговування клієнтів. Банківські установи як інститути, які обслуговують вкладників і позичальників, допомагають забезпечити безперебійне функціонування економіки. Незважаючи на те, що банки виконують багато завдань, їхня головна роль полягає в тому, щоб акумулювати кошти – так звані депозити — від тих, хто має кошти, об’єднувати їх і позичати тим, хто потребує коштів. Банки є своєрідними посередниками між вкладниками (які позичають гроші банку) і позичальниками (яким банк позичає гроші). Сума, яку банки сплачують за депозити, і дохід, який вони отримують за своїми позиками, називаються відсотками. Вкладниками можуть бути фізичні особи та домогосподарства, фінансові та нефінансові компанії, національні та місцеві органи влади. Безпека та надійність банків є головною проблемою державної політики, яка повинна бути націлена на обмеження банкрутства банків та паніки, яку вони можуть викликати. В Україні банки функціонують, керуючись статутом, та отримують ліцензії на здійснення діяльності в НБУ (головного регулятора банківського сектору). Діяльність банків регулюється законодавством і підлягає регулярному нагляду. Якщо банки діють за кордоном, вони також можуть регулюватися приймаючою країною. Регулятори мають широкі повноваження втручатися в проблемні банки, щоб мінімізувати збої у їх діяльності.