Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування

Abstract

Монографія «Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування» – комплексне дослідження історії загальних назв жінок, що охопила етапи зародження категорії жіночості, становлення на власній лінгвальній основі, формування на різних часових зрізах і функціонування впродовж писемного періоду розвитку української мови. Науково-теоретичними засадами передбачено з’ясування проблеми історичного вивчення фемінітивів, застосування методики лексичного, словотвірного, функціонального аналізу, діахронного і синхронного підходів, обґрунтування низки лінгвістичних понять і термінів. Схарактеризовано категорію жіночості від витоків до виникнення власної писемності, книжності й державності, простежено її у взаємозв’язку з розвитком граматичних категорій особи, істоти, роду. Засвідчено фемінітиви спільноіндоєвропейського походження, проаналізовано непохідні й похідні назви жінок, що сформувалися в праслов’янський період і збереглися в українській писемній мові. Системно досліджено фемінітиви давньоукраїнської, староукраїнської, нової і сучасної української мови, відзначено їхні лексико-семантичні, структурно-словотвірні і функціонально-стилістичні ознаки, статичні й динамічні явища на кожному історичному етапі, установлено закономірності розвитку фемінітивної підсистеми української літературної мови. Пропоноване дослідження дає змогу усвідомити своєрідність вияву категорії жіночості як власне лінгвального феномену, а також як ареального, соціолінгвістичного, лінгвокультурологічного явищ. Для науковців, викладачів філологічних дисциплін, редакторів, журналістів, студентів та вчителів.