Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/15426
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorСтражнікова, Інна Василівна-
dc.date.accessioned2023-02-28T10:53:47Z-
dc.date.available2023-02-28T10:53:47Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationАктуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, В. Ільницький, І. Зимомря]. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 58. Том 2. 396 с. С.345-351.uk_UA
dc.identifier.issn2308-4855-
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/15426-
dc.description.abstractУ статті розглядається проблема шкільних підручників як основи наукових знань з конкретного освітнього компоненту. Ретроспективний аналіз навчальних книг, що використовувалися в школах окремих регіонів досліджуваного періоду, повинен допомогти не тільки скласти уявлення про зміст шкільної освіти конкретного періоду, але й визначити дидактичні засади їх побудови. Зокрема, на галицьких і буковинських землях відбувалося оновлення системи та змісту освіти, що вимагало розробки нових україномовних підручників, адже для більшості навчальних книжок були характерні незрозумілість, відсутність достатнього матеріалу з історії та географії України, належного методичного апарату тощо. Особливо загострилося питання про необхідність нових читанок, створення підручників для вивченням української мови, враховуючи положення фінансові обмеження, рівневе піднесення освіти, оновлення її змісту та зміну мети. В історіографічному аспекті при розгляді підручників серед основних педагогічних критеріїв щодо їх оновлення тогочасні педагоги, науковці виокремлювали такі: науковий, дидактичний, виховний, естетичний і відповідність сталим програмам навчання. У досліджуваний період і відповідно до положення регіону існували певні складнощі для отримання дозволу на користування підручником, зокрема від Міністерства освіти була вимога – він повинен був повністю відповідати міністерській програмі та за поданням рукопису повинен був пройти апробацію. Змістовий аналіз підручників засвідчив, що великим внеском у розвиток українського шкільництва було впровадження вивчення української мови у школі на основі фонетичного правопису (Смаль-Стоцький), буквар «Моя перша книжечка» (І.Петрів, О.Рожанківська), «Букваря» для неграмотних (А.Домбровський), Читанка для ІІ кл. «Писанка» (Б.Заклинський), підручник «Зірка: Буквар і перша читанка для шкіл» (В.Полтавець) та ін. Таким чином, окреслені у статті функції та критерії наповнення підручників дозволяють перевіряти, порівнювати, корегувати окремі моделі і концепції з врахуванням сучасних умов розвитку шкільної освіти.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.relation.ispartofseries;https://doi.org/10.24919/2308-4863/58-2-49-
dc.subjectпідручник, читанка, буквар, Галичина, Буковина, школа, методичний апарат, зміст, критерії, функції.uk_UA
dc.titleФункції, критерії та змістове наповнення підручників в історіографії педагогічної науки Галичини та Буковини ХХ століття.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ПФ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
49.pdfСтаття340.92 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.