Еволюція бойових мистецтв: зміни і етапи розвитку

Abstract

Цей науковий дискурс присвячений проблемі інституціоналізації військових мистецтв в контексті історичної соціоперспективи. Теоретичну основу цього аналізу забезпечують два підходи – гуманістична теорія військових мистецтв і цілісний підхід в системному аналізі спорту. Побудовано гіпотезу, що неповне знання бойових мистецтв спотворює їх завдяки запровадженню нових технічних елементів.Головними методами дослідження були багаторічні спостереження (> 30) та аналіз доступної літератури. Оскільки результати можуть бути заявлені, що практичне знання на карате, передавав з Китаю в Окінаву, пізніше в Японію, в Європу і Західні країни, був загалом ймовірно неповним. Це йшло за заповненням відсутніх частин знання переходять. Зараз, розвиток, зміни і інституціоналізація військових мистецтв відбуваються різнопланово. Новий бойовий спорт і еклектичні військові мистецтва, зазвичай рекламуються як найбільш ефективні. Нові еклектичні стилі у багатьох випадках плутають карате з боксом і з іншими бойовими спортивними / військовими мистецтвами. Є бойові мистецтва, що викладаються суттєво відрізняються від азіатських зразків. Ми спостерігаємо нові стилі і школи, але, для знавців найцінніші – класичні, оригінальні бойові мистецтва. Програми навчання і правила модифікуються. Іноді, створюється ілюзія, що нововведення є інституціоналізацією шляху до перемоги. Це – свого роду патологія. А відбувається це завдяки прогресивній комерціалізації бойового ринку спортивних і військових мистецтв. Такий прогрес не завжди на користь розвитку будь якого суспільного явища.