Постмодерністичні зрізи “Станіславівського феномену”. Андеграудне мистецтво

Abstract

На тлі сучасних світових культурно-мистецьких процесів, творче середовище міста Івано-Франківська виділяється митцями з “авторською харизмою”. Значною подією, яка вплинула на формування сучасного образотворчого мистецтва краю, було проголошення незалежності України і разом з цим відкриття кордонів для безперешкодного виїзду митців в країни ближнього зарубіжжя. Посилились процеси андеграудної культури, альтернативної до офіційної, позначеної творчістю осіб, які суперечили естетиці минулого. Розпочинаючи з 1991 р. відбувається процес “суверенітету” мистецтва від традиційної форми соцреалістичних зображень до модерністичних експериментів освоєних, через програми художників-модерністів заходу. Першопрохідцями, які “кинулись наздоганяти втрачене”, була група однодумців – Михайло Вітушинський, Микола Яковина, Ігор Панчишин, Павло Дроб’як, за ініціативи яких в 1989 році в Івано-Франківську було започатковано і п’ять разів поспіль проведено міжнародну бієнале “Імпреза”. До них приєднались такі ж творці нової мистецької парадигми, як Миросла Яремак, Анатолій Звіжинський, Юрій Іздрик, які відкривали можливості аналітичного та критичного мишлення в свої творах. Можна з впевненістю стверджувати про традицію, що бере свій початок від Венеційської бієнале (1895 р.), за прикладом якої доволі амбітні митці Івано-Франківська створили прототип мистецьких заходів, представляючи таким чином свою творчу позицію. Для невеличкого містечка Західної України – це стало явищем, глядачу пропонувались подекуди шокуючи форми візуальних інсталяцій, фото, живопис, графіка, скульптура тощо. У 1980-х рр. відбулася своєрідна інтеграція західного мистецтва із українським – образотворче мистецтво Івано-Франківська наповнилось постмодерністичними ідеями та новітніми формами візуалізації. Кінець століття став для митців Івано-Франківська періодом початку розвитку в напрямі світових художніх тенденцій, входженням та презентацією творчих досягнень маргінальної культури (постомодернізм), яка знаходилась на межі різних культурних епох.