Заклад дошкільної освіти як системна інституція для формування здоров'язбережувальної компетенції дитини

Abstract

У статті проаналізовано та обґрунтовано сутність і роль закладу дошкільної освіти як першої системної освітньої інституції, де відбувається процес формуванням здоров'язбережувальної компетенції дитини-дошкільника. Складні обставини життя української держави за умов сьогодення (тривалий карантин і війна) довели важливість і необхідність функціонування дитячих садків як першої системної, методично обґрунтованої та високо спроможної інституції, де відбувається становлення дитини-дошкільника. У таких обставинах необхідно акцентувати увагу на розвитку дитини як одному з тих чинників, що дають можливість абстрагуватися і розвантажитися в надскладних умовах військового часу, активних бойових дій, життєвої невизначеності, страху і зневіри. Важливим вбачаємо розвиток дитини-дошкільника в таких аспектах, як: розвиток уміння пристосовуватися до певних несприятливих обставин; адаптуватися до нових умов життя і побуту; комунікувати з новими людьми різного віку; розвивати в собі творчі здібності та формувати нові креативні вміння; використовувати всі наявні можливості, засоби і чинники задля створення атмосфери спокою, релаксації, відпочинку чи творчого напруження тощо. У статті доводимо, що для цілісного формування здоров'язбережувальної компетенції дитини в закладі дошкільної освіти має важливе значення педагогічна фасилітація. Навчання педагогів основ «педагогіки щастя» та методики формуванням здоров'язбережувальної компетенції дитини в закладі дошкільної освіти є складником їхньої професійної компетентності та придатності. Сучасні освітні програми підготовки педагогів до роботи з дітьми дошкільного віку повинні містити засоби та способи для розвитку цих компетенцій педагогів.