Соціально-економічне значення мисливського господарства в Австро-Угорській імперії в кінці ХІХ – на початку ХХ століття

Abstract

Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. в Австро-Угорській імперії існувало 36380 мисливських господарств площею близько 27,4 млн га. В угіддях цих господарств добували значну кількість мисливських звірів і птахів, реалізовували на внутрішньому та зовнішньому ринку. Дичину, шкури та хутро зайцеподібних, ратичних експортували до 10 країн. Мисливсько-господарське виробництво було експортною галуззю (імпорт не перевищував 4 % експорту). Найменшою ефективністю ведення мисливського господарства характеризувався Північно-Східний регіон, у межах якого знаходилися Галичина і Буковина.