Образ мадярів-кочівників у польському історіописанні XI–XV століть

Abstract

Стаття присвячена образу кочових мадярів (угрів) у польському середньовічному історіописанні ХІ–XV ст. Формування літературної традиції в державі Пястів ХІ–ХІІІ ст. відбувалося й під впливом західних хронік та анналів. Підкреслюється, що прибулі на рубежі ІХ–Х ст. до Паннонії номади були одними з перших, з якими познайомилися у ранній державі династії Пястів. Про це свідчать фрагментарні, дещо пізніші за походженням джерела. Однак із постанням Угорського королівства, мадярська частина якого (у розумінні адептів попереднього кочового способу життя), репрезентована не лише спадкоємцями роду Арпада, була дуже впливовою, оцінки і ставлення до угрів у польських інтелектуальних колах суттєво змінилися. Зберігаючи в характеристиках сусідів подекуди характерні їм дочасні окреслення доби honfoglalás, із властивою роллю Аттіли, автори польських анналів і хронік ХІ–XIV ст. здебільшого апелювали до сучасних їм міждинастичних стосунків і мало «пригадували» мадярське кочове минуле. Однак все таки окремі сюжети читаються. Головно йшлося про термінологічні запозичення в окресленні мадярів (угрів), рефлексії щодо їхнього походження тощо. Сумішшю термінологічної та оціночної компіляцій свідчень про ранніх мадярів (угрів) стали «Annales» найвидатнішого польського автора XV ст. Яна Длугоша. Пізньосередньовічний автор, вживаючи досі не уцілілі матеріали (зокрема й цілі літописні зведення), спробував запропонувати ціліснішу картину кочового світу, з яким підтримували контакти Пясти. Певною мірою він мусів звернути увагу й на мадярський світ Паннонії кінця ІХ–Х ст. та новопосталого близько 1000 р. Угорського королівства. Запропоновані статистичні показники статті дозволяють прослідкувати певну еволюцію динаміки окреслень номадів польськими авторами ХІ–XV ст.