До питання походження руської дружини угорського короля Володислава І (1077–1095)

Abstract

У статті переглядаються аспекти матримоніальної політики короля Володислава І. Дискутуючи зі своїми попередниками, автор вважає, що угорський володар був одружений щонайменше двічі, причому востаннє (радше – втретє) у віці близько 45 років із вірогідно донькою колишнього київського і чернігівського князя Святослава Ярославовича – Предславою (?). Укладенню цього шлюбу не перешкоджало ніщо як з погляду кровноспоріднених зв’язків, так і престижності. Вочевидь король послідовно намагався привести на світ спадкоємця престолу, що йому так і не вдалося. Окреслений шлюб виявився коротким у зв’язку із передчасною смертю Володислава І 1095 р. у віці 49 років. Базовим для перегляду усталених в історіографії поглядів є диплом угорського володаря від 1091 р. про заснування шомодьського абатства Святого Жиля, у переліку свідків якого фігурував якийсь Gerazclavus filius regis Rutenorum gener ipsius. На наш погляд, йдеться не про зятя короля Ярослава Святополковича, а про шваґра – брата його нової дружини, Ярослава Святославовича. Додатковим підтвердженням вірності наших висновків слугує загальна практика укладення шлюбів угорськими королями та представниками родини Арпадів, в якій відомий лише один казус нерівноправного, з їхнього погляду, шлюбу князя Лева Даниловича із донькою Бели IV Констанцією 1246 р. Так само до середини ХІІІ ст. доньки вінценосних угорських володарів не видавалися заміж за Пястів, і зрідка – за Пшемислідів. Причини змін в матримоніальній політиці Арпадів середини ХІІІ ст. залежали від небезпеки, яку потенційно становили спільні військові кампанії руських князів з монголами у землі Угорщини від середини ХІІІ ст. після успішного візиту князя Данила Романовича до Бату та повернення додому 1246 р.