Правове регулювання відносин сусідства (добросусідства) у контексті рекодифікації цивільного законодавства України

Abstract

Дана стаття присвячена розгляду змісту основних положень законодавств західних країн щодо регулювання відносин власників та володільців сусідніх об’єктів нерухомого майна та формування пропозицій щодо змісту положень «права сусідства» (добросусідства) в оновленому Цивільному кодексі України. Порівняльне дослідження цивільних кодексів (уложень) західних країн вказує, що вони, як правило, вміщують положення «права сусідства» (добросусідства). У більшості випадків вони становлять групу спеціальних норм у межах правового регулювання речових правовідносин, а в окремих випадках – виділяються у окремий структурний підрозділ (як приклад – Цивільний кодекс Нідерландів). Як правило, право сусідства у зарубіжних законодавствах є достатньо типовим набором положень, які регламентують відносини щодо: перенесення окремих наслідків землекористування (диму, шуму, пилу та ін.) на сусідні володіння; запобігання надмірному негативного впливу на сусідні володіння; переростання гілок та коріння рослин через межу; права власності на плоди, що впали з сусіднього володіння; правових наслідків порушення меж володіння при забудові; стоків вод на сусідні володіння; розмежування сусідніх володінь; правового режиму межових споруд. Відповідно, основу «права сусідства» (добросусідства) у оновленому Цивільному кодексі України повинні скласти положення щодо регулювання вказаних вище відносин.