Семен, Кирило та Юрій Стефаники в родинному епістолярії

Abstract

Письменницькі листування становлять значну та цінну частину вивчення літературознавства, розкриваючи життєві та творчі портрети письменників і представників їхніх родин, таким чином розширюючи та предметно увиразнюючи горизонти досліджень українського літературного процесу. У запропонованій статті маємо за мету частково висвітлити творчу, громадянську й культурно-просвітницьку діяльність трьох синів Василя Стефаника – Семена, Кирила та Юрія, виведену на основі родинного листування батька й синів, трьох братів один з одним (а також листування з іншими родичами, тогочасними літературними, культурними, громадськими й релігійними діячами, друзями), архівних матеріалів, літературознавчих і краєзнавчих праць, спогадів; розглянуто листи Василя Стефаника різних періодів, у яких автор згадує своїх синів, проаналізовано образ Стефаника-батька та портрети його синів за допомогою біографічного, історичного та психологічного підходів до вивчення питання, що становить дослідницьку методику. Як результат, продемонстровано унікальність епістолярної спадщини родини Василя Стефаника та особливості взаємин і спілкування Стефаника-батька і Стефаників-синів, а також синів один з одним, розкрито особливості характерів та основні віхи життя Семена, Кирила та Юрія Стефаників (в цьому і полягає практична цінність і новизна представленого дослідження), доведено значимість родинного листування Стефаників у загальноукраїнському контексті та необхідність і перспективу дослідження літературознавчої, громадянської та культурно-просвітницької спадщини Семена, Кирила та Юрія Стефаників зокрема.