Поетика оповідних структур у текстах Василя Стефаника

Abstract

Стаття присвячена темі поетики у новелах Василя Стефаника. Мета статті ‑ проаналізувати поетику оповідних структур творів Василя Стефаника на прикладі мотивно-тематичного комплексу смерті, також розглянути особливості описових структур письменника, зокрема поєднання і взаємодію описової та оповідної манер ведення наративу. Поставленої мети дали можливість досягнути використані методи дослідження, а саме: аналіз і синтез, порівняння, конкретизація і узагальнення. Автори досліджують питання поетики оповідних структур на основі текстів таких новел, як “Кленові листки”, “Похорон”, “Лан”, “Май” та інших. Порівняння описових та оповідних елементів у новелах Василя Стефаника автори здійснюють, опираючись, в основному, на ґрунтовне дослідження з проблем поетики Жерара Женетта “Фігури”. Автори зосередили основну увагу на аналізі оповідних структур, особливостях поєднання і взаємодії описової та оповідної манер письменника, функціях стратегії візуалізації й описовості в оповідних текстах Василя Стефаника. Саме в цьому і полягає практична цінність і новизна представленого дослідження. Автори з’ясували, що принцип візуалізації дозволяє внести до оповідного тексту момент описовості. Розглядаючи розмежування та взаємодію візуалізації та описовості у текстах Василя Стефаника, автори простежують моменти переходу (або перетину/накладання) уривків з описовою та оповідною манерою ведення наративу. Окрім того, автори статті проаналізували питання відношення часопросторового виміру у текстах до оповідних і описових структур. Аналіз новел Василя Стефаника крізь призму взаємодії екфразису та дієгезису відкриває абсолютно нові перспективи тлумачення тексту. Висока частотність саме описових структур у текстах Василя Стефаника може бути однією із ознак жанрової неоднорідності творів письменника.