Тлумачення Чосера через біблійну та літургійну традицію: випадок перекладу «Прологу ігумена» з «Кентерберійських оповідань» сучасною англійською та українською мовами

Abstract

Порівнюючи способи сприйняття тексту Чосера сучасними англійськими та українськими читачами шляхом оцінки можливостей передачі поетичних прийомів, застосованих у Пролозі Настоятельки, автор статті представляє здобутки, втрати та труднощі перекладу, з якими стикаються перекладачі, коли їм доводиться декодувати та подавати текст. закодований у тексті історико-культурний досвід автора. У статті використано оригінальні тексти Прологу ігумені, а також його переклади новоанглійською (1795-2007) та українською мовами (2019). Інтертекстуальне багатство чосерівського тексту та літературної культури розглядається з точки зору біблійної інтертекстуальності, літургійної гімнографії та релігійної поезії. Техніка колажу Чосера приховує велику силу ідейно-естетичного контрасту, і зміна історичного та культурного досвіду руйнують очікуваний емоційний вплив на сьогоднішню аудиторію. Статуси біблійних і літургійних прототекстів мають різну цінність для сучасних читачів у внутрішньокультурному та міжкультурному вимірах. З теоретичної точки зору всі «модернізації» тексту Чосера є повноцінними перекладами і вимагають відповідних поглиблених перекладацьких рішень.