Особливості підготовки майбутніх педагогів до формування основ національної свідомості у дітей старшого дошкільного віку

Abstract

У статті обґрунтовано особливості професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (ЗДО) до формування першооснов національної свідомості дітей старшого дошкільного віку. Проаналізовано основні завдання, напрями і засоби національного виховання дітей старшого дошкільного віку. Конкретизовано і охарактеризовано основні народознавчі засоби, які сприяють формуванню першооснов національної свідомості дітей шостого року життя, визначено зміст педагогічної діяльності, спрямованої на розширення їхнього кругозору конкретними народознавчими знаннями і уявленнями про вагомі соціальні явища і події. Все це можна реалізувати за допомогою різноманітних жанрів усної народної творчості, традицій і звичаїв українського народу, народних ігор та іграшок, народних промислів i ремесел, національної символіки. Всі вище перелічені народознавчі засоби в образній і ритмічній формах відображають реальне життя у всьому його різноманітті (побут, суспільні явища, праця, людські взаємовідносини) і сприяють національному вихованню, формуванню першооснов національної свідомості дітей старшого дошкільного віку. Встановлено, що дошкільне національне виховання повинно допомогти дитині сформувати і застосовувати набуті суспільні знання, сприяти утворенню навичок духовного сприйняття національних та культурних надбань. Результат національного виховання повинен відображатися у набутті малюками соціального досвіду, успадкуванні духовно-моральних цінностей українського народу, досягненні високого рівня національної свідомості, а також у формуванні особистості як патріота своєї держави. Варто зауважити, що національні почуття є основою національної свідомості і вони не виникають самі по собі, а тільки в результаті тривалого виховного впливу на особистість, починаючи з старшого дошкільного віку. Підготовку майбутніх вихователів ЗДО до формування першооснов національної свідомості дітей старшого дошкільного віку повинно бути спрямовано на самореалізацію та розкриття їх індивідуальних творчих можливостей. Поступово збагачується словниковий запас студентів словами щоденного вжитку, прислів’ями, приказками, скоромовками, загадками та іншими творами усної народної творчості, вони вчаться драматизувати уривки знайомих українських казок, виготовляти іграшки, оздоблювати національний посуд, одяг та інші предмети побуту. Системний підхід у роботі сприяє розвитку інтересів здобувачів вищої освіти до народознавства.