Властивості кремнеземних пористих стекол з ансамблями наночастинок деяких сполук. Огляд

Abstract

У цьому огляді систематизовано властивості шпаристих силікатних стекол. Описано методи формування у шпаринах ансамблів наночастинок речовин, що використовуються у мікроелектроніці. Шпаристі силікатні стекла є перспективними в цьому сенсі завдяки власній хімічній стійкості, механічній тривкості та гарній розгорнутості своєї внутрішньої поверхні. Проте, власний електричний опір стандартних зразків цієї речовини є надто великим, і через це у сенсориці її, зазвичай, використовують переважно як матрицю для сенсорів люмінесцентного типу. Досліджено залежність люмінесцентних властивостей системи як від молекулярної будови досліджуваних речовин (на кшталт барвників або оксидів металів), так і від технологічних умов формування ансамблів наночастинок. Виявлено, до яких саме газів є чутливими барвники конкретного типу і чому вони поводять себе саме таким чином. Продемонстровано, завдяки яким властивостям розглянутих нанорозмірних систем виникає зазначена газочутливість. До того ж, завдяки особливостям будови шпаристих силікатних стекол, у їхні шпарини можна вбудовувати провідну фазу шляхом спеціальної обробки. Після зазначеної обробки стекла можуть використовуватися як матриця для формування сенсорів резистивного типу.