Штучний інтелект в системі об'єктів цивільних прав

Abstract

Запропонована стаття присвячена дослідженню правової природи штучного інтелекту та окреслення його місця в системі об’єктів цивільних прав. Автори зазначають, що науково-технологічний прогрес останніх десятиліть вражає та відкриває людству пізнання нових можливостей штучного інтелекту та «проникнення» останнього, практично, у всі сфери суспільного життя. Поява штучного інтелекту породжує низку проблем як загального, так і спеціального характеру, в тому числі, питань правового характеру, що вимагають їх нагального вирішення. Так, актуальними постають питання щодо визначення штучного інтелекту як об’єкту чи суб’єкту цивільних правовідносин; окреслення правосуб’єктності штучного інтелекту; питання реалізації цивільних прав та обов’язків ШІ; гарантії захисту відповідних прав та юридичної відповідальності. Сьогодні на рівні чинного цивільного законодавства України та й міжнародних нормативно-правових актів недостатньо правових норм які б належно врегулювали суспільні відносини, що пов’язані з штучним інтелектом, а ті нормативно-правові акти, що прийняті породжують ще більше запитань ніж відповідей. Все це обґрунтовує актуальність обраної тематики наукової статті. Так, 16 лютого 2017 року Європейський Парламент ухвалив Резолюцію щодо цивільно-правового регулювання робототехніки з відповідними Рекомендаціями для Європейської Комісії. Даний документ, чи не єдиний у світі, у положеннях якого, хоч і поверхнево, але вирішуються певні питання, зокрема, наводиться поняття «електронна особа»; запропоновано у майбутньому дати єдине нормативне визначення «штучного інтелекту»; запропоновано розробити систему класифікації і реєстрації електронних осіб; розробити нову систему звітів для компаній які використовують допомогу роботів, а також, прописати окремим пунктом показники впливу робототехніки на економічні результати компаній; створити спеціальний орган – Агентство ЄС з робототехніки та штучного інтелекту та наділити його компетенцією з технічних, етичних та регуляторних питань. Зважаючи на інтеграційний курс України до Європейського співтовариства, а також, на використання, вже сьогодні, в різних сферах життєдіяльності штучного інтелекту 02 грудня 2020 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України прийнята Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, відповідно до положень якої штучний інтелект – це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань; галузь штучного інтелекту – напрям діяльності у сфері інформаційних технологій, який забезпечує створення, упровадження та використання технологій штучного інтелекту. Окрім того, слід зазначити, що цивільне законодавство України перебуває в стані рекодифікації всіх правових інститутів цивільного права. Тому, в оновленому Цивільному Кодексі України вбачається правове закріплення штучного інтелекту як самостійного об’єкта цивільних прав в системі об’єктів цивільного права загалом. Провівши наукове дослідження автори приходять до наступних висновків: штучний інтелект слід розглядати як об’єкт цивільних правовідносин по відношенні до якого вони й виникають; штучний інтелект є об’єктом цивільних прав, як варіант, річ, яку можна продати, купити, подарувати, обміняти тощо, або ж, об’єктом права інтелектуальної власності, що створений в результаті творчої, інтелектуальної діяльності людини; українське суспільство не готове сприйняти штучний інтелект суб’єктом правовідносин а законодавець наділити останнього відповідною правосуб’єктністю, бо це, в тому числі, й порушує концепцію української цивілістики загалом; стосовно юридичної відповідальності за заподіяну шкоду штучним інтелектом, то мають застосовуватися норми чинного законодавства про діяльність, пов’язану з джерелом підвищеної небезпеки і вона покладається на володільця штучного інтелекту. Окрім того, до відповідних правовідносин необхідно застосовувати й законодавство про захист прав споживачів, а до штучного інтелекту (його технічних вимог) посилити вимоги законодавства щодо вимог безпеки життя, здоров’я та майна особи, а також, безпеки навколишнього природного середовища.