Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки зако-ну в цивільному судочинстві України

Abstract

Процеси реформування як судової системи, так й процесуального законодавства, мають безпосередній вплив на еволюцію розуміння принципів цивільного процесуального права, їх значення та систему. Як відомо, загально-правові принципи конкретизуються та отримують свій розвиток у галузях права, при цьому зберігають свою систему та властивості, з урахуванням предмета та методу певної галузі. Цивільне процесуальне право як галузь національного права не є виключенням із цього правила, тобто принципи цивільного процесуального права є частиною принципів національного права. У даній статті принцип незалежність суддів і підкорення їх тільки закону розглядається як конституційний, міжгалузевий, організаційний принцип цивільного процесуального права, який має нормативне закріплення як на національному, так і міжнародному рівнях. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, складається із двох взаємопов’язаних елементів-правил: одне з них говорить про те, що суддя незалежний при здійсненні правосуддя, а інше наказує всім суддям при здійсненні правосуддя підкорятися виключно закону. Реалізація принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону забезпечується низкою гарантій, до яких можна віднести політичні, економічні, ідеологічні, організаційні, правові та процесуальні. Гарантії реалізації принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону спрямовані з однієї сторони на створення необхідних умов для нормального функціонування судової системи, а з другої – їх можна розглядати як способи та правові засоби реалізації цього принципу безпосередньо в процесі розгляду і вирішення цивільних справ. Саме тому даний принцип закріплений у нормах національного законодавства. Реалізація принципу забезпечується юридичними гарантіями та механізмами захисту, що проявляється безпосередньо у правозастосовній діяльності суду та відповідає європейським стандартам судочинства.