Медійна реальність сучасної освіти: історіографія проблеми медіаграмотності та медіакомпетентності

Abstract

Сучасна освітня парадигма існує в медійній реальності. Відповідно виклики та тренди сучасного освітнього простору формуються навколо проблеми медіаграмотності та медіакомпетентності. Метою дослідження є аналіз найкращих освітніх практик США, Канади та Великої Британії у сфері медіаграмотності та медіакомпетентності з метою виявлення інноваційного потенціалу сучасних реформ, розуміння та реалізації сучасних процесів в освіті та проектування її майбутнього. Дослідження базується на аналізі сучасного науково-педагогічного дискурсу навколо проблеми медіаграмотності та медіакомпетентності. Дослідження ґрунтується на комплексному ретроспективному аналізі праць вчених США, а також Канади, Великої Британії. Автор аналізує історіографію даної проблеми, яка відображає різні етапи її розвитку, використовуючи комплекс історіографічних та історико-порівняльних методів і підходів. Результати дослідження дали змогу виявити та описати зміст, спрямованість, специфіку та чинники розвитку проблеми медіаграмотності та медіакомпетентності як ключових складових трансформаційних процесів сучасної освітньої парадигми та визначити ціннісно-змістовні орієнтири науково-педагогічного дискурсу. За результатами аналізу історіографії проблеми зроблено висновок, що теоретичну основу проблеми медіаграмотності та медіакомпетентності складають педагогічні, соціологічні, психологічні та філософські теорії; вплив медіа на формування особистості зокрема та спільноти загалом; дослідження інформаційної та інформаційно-психологічної безпеки особистості; положення про вплив засобів масової інформації на формування якостей і поведінки особистості; положення про вплив інформатизації на процес навчання; дослідження психологічного захисту особистості в інформаційному середовищі; дослідження феномену інформаційної культури; концепції розвитку інформаційної культури особистості; загальнонаукові положення теорії та історії періодичної преси та її вплив на формування свідомості; положення про необхідність збагачення педагогічного досвіду шляхом поєднання кращих зразків педагогічної теорії та практики різних країн з метою збереження загальнолюдських цінностей, ідеалів і прав особистості.