Основа концепції дослідження дитячої літератури як художньо-естетичного феномена.

Abstract

У статті розглянуто актуальність комплексних й системних досліджень, об’єктом яких є не один чи кілька творів, а сукупність творів певного історико-культурного періоду, дитяча література як художньо-естетичний феномен. Зауважено, що цілісність й системність дослідження забезпечує добре продумана його концепція, а нові критичні підходи відкривають літературознавству ширші можливості та збагачують дослідницьку парадигму сучасної української літератури для дітей та юнацтва. Охарактеризовано потенціал літературознавчого аналізу адресованих дітям та юнацтву творів як основи концепції комплексного дослідження цього сегмента літератури. Подано узагальнену дефініцію поняття «поетика» твору. Виокремлено та окреслено ефективність аналізу системотвірних компонентів поетики адресованих юним читачам художніх творів. Визначено, що аналіз тематико-проблемного рівня адресованих юним читачам сучасних творів уможливлює не тільки визначення й класифікацію актуальних і поширених тем і проблем, а й особливостей їх висвітлення та інтерпретації у різножанрових текстах. Жанрово-стильовий компонент поетики твору відображає орієнтацію письменника на жанрову матрицю чи на експериментування з формою у процесі творення художнього світу. Осмислення сюжетного розвитку подій, архітектоніки, хронотопу твору дає можливість зробити висновки про домінантні способи зображення художнього світу в адресованій дітям літературі. Важливим є аналіз образного (типологія головних героїв, художні засоби їх портретування і характеротворення, моделі поведінки і взаємодії), мовного та наративного рівнів твору. Обґрунтовано доцільність й правомірність системного аналізу поетики текстів задля визначення художніх особливостей й тенденцій розвитку сучасної дитячої літератури як художньо-естетичного феномена.