Громадсько-політична діяльність Михайла Зубрицького

Abstract

Стаття висвітлює громадсько-політичну діяльність відомого греко-католицького священника, етнографа, дослідника, фольклориста, публіциста Михайла Зубрицького (1856–1919). Окреслено основні аспекти участі священника у суспільно-політичному житті українства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Михайло Зубрицький був багатолітнім парохом у селі Мшанець Старосамбірського повіту. У 1894 р. і 1895 р. він подавався як кандидат при додатковому виборі посла, однак не здобув перемоги. Михайло Зубрицький вважав вибори вагомим фактором консолідації, солідаризації, ідейно-національного єднання, закликав до їх ефективного використання у контексті покращення майбутнього, реалізації шансів участі у громадсько-політичному житті. Здійснена М. Зубрицьким аналітика виборчих тенденцій на Бойківщині, сприяє розумінню настроїв, вивченню політичної культури населення регіону. Михайло Зубрицький був засновником читалень “Просвіти” (голова читальні у с. Мшанець), крамниць у селах Старосамбірського та Турківського повітів, дбав про зростання освітнього рівня селян, покращення їхнього економічного становища. Священник у своїх публікаціях у періодичних виданнях висвітлював гострі проблеми життя українства: бідність, неграмотність, інертність, трудову міграцію, політичну боротьбу, роль духовенства, критикував москвофільство. Зазначено, що його позиція та ініціативність – приклад дієвого лідера, котрий сприяв спільним справам громади, взаємодії, зростанню національної свідомості населення, підвищував авторитет греко-католицького духовенства. Під час Великої війни Михайло Зубрицький був заарештований австрійською владою. У 1918 р. активно долучився до створення органів ЗУНР. Вивчення діяльності М. Зубрицького упродовж 1914–1919 рр. дозволить розкрити нові аспекти його громадсько-політичної діяльності.