Please use this identifier to cite or link to this item: http://hdl.handle.net/123456789/18922
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorГулянич, Юрій Миколайович-
dc.date.accessioned2024-02-28T09:34:59Z-
dc.date.available2024-02-28T09:34:59Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationГулянич Ю. Академізація народного інструменталізму у творчості Б. Котюка. Науковий журнал «FineArtandCultureStudies» Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 1. С. 43–48.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/18922-
dc.description.abstractАкадемічне мистецтво набуло самостійного значення в результаті диференціації музичного мислення. Академізація в музичному мистецтві має безпосередній зв'язок з інтонуванням музичної думки. Увесь цей процес бере початок лише на досить пізньому етапі розвитку людства, а своїми витоками поринає в музичний фольклор. На шляху до оволодіння найбільш яскравими прийомами формування звукової тканини композитор прецизійно вивчає музичний інструмент (цимбали, флейта Пана, гітара), вникаючи в технологічну сферу появи властивого лише для нього звуку, а також розширює колористичну палітру барв новими, досить неочікуваними прийомами, що рідко використовуються при експлуатації інструменту в традиційному плані. Увесь творчий шлях композитора Богдана Котюка пов'язаний із постійним вивченням музичного інструментарію та прагненням досягнути у власних творах для цих інструментів музичної досконалості на рівні академізму. Цим шляхом Б.Котюк протягом кількох десятків років ішов ґрунтовно досліджуючи фактурно-технічні й виразові можливості фортепіано, як основного інструменту котрим професійно оволодівав із раннього дитинства. Цей процес розбудови різноплановою стилістикою фортепіанної фактури вилився у написання композитором 4-х Концертштюків і низки инших творів для фортепіано-соло. Концентрація інтересу, вивчення і пропаганди композитора-дослідника і педагога-методиста Богдана Котюка в різні роки стосувалася найрізноманітнішого музичного інструментарію: хроматичної сопілки конструкції Дмитра Демінчука, концертних цимбалів системи «Шунда», флейти Пана, бандури з перемикачами конструкції Василя Герасименка, шестиструнної іспанської гітари в класичному акустичному звучанні та в стилістиці фламенко, а також – у джазовій і роковій електронній трансформації. Подальше прагнення композитора до заглиблення в сакральну суть мистецтва та виявлення колористичного багатства найбільшого із усіх музичних інструментів привели Богдана Котюка до поглибленого вивчення церковного трубного органа і створення для нього різних за розміром та емоційним наповненням творів – як сольних, так і в ансамблі з іншими музичними інструментами.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectакадемізаціяuk_UA
dc.subjectмистецтвоuk_UA
dc.subjectмузичні інструментиuk_UA
dc.subjectцимбалиuk_UA
dc.subjectфлейта Пана (най)uk_UA
dc.subjectгітараuk_UA
dc.subjectБогдан Котюкuk_UA
dc.titleАкадемізація народного інструменталізму у творчості Богдана Котюкаuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Appears in Collections:Статті та тези (ННІМ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
478-Текст статті-894-1-10-20220422.pdf255.12 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.