Модернізація сільськогосподарських підприємств

Abstract

Суперечності між потребою модернізації аграрних підприємств України та обмеженими можливостями її бюджетного фінансування, процесами комерціалізації та гуманістичними цілями, інтересами основних суб’єктів аграрного ринку вимагають нових підходів до її регулювання. Сьогодні недоцільною є трансформація лише окремого чинника осучаснення аграрних підприємств. Перспектива – у системному реформуванні всіх чинників модернізації сільськогосподарських підприємств. Незважаючи на глибоке науково-теоретичне опрацювання цієї проблематики, особливої уваги та подальших досліджень потребують шляхи виявлення можливостей раціональної діяльності сільськогосподарських підприємств у контексті їх системної модернізації. З огляду на це, обґрунтування процесу модернізації аграрних підприємств варто досліджувати, поєднуючи такі складові: інституційне забезпечення, кадровий потенціал, інвестиційну привабливість і державну підтримку. Дослідження цих складових слід проводити на рівнях: теоретико-методологічних опрацювань, проведенні аналізу, виявленні чинників модернізації суб’єктів сільського господарства та пропозицій щодо осучаснення механізму їх функціонування з позиції забезпечення новітніх суспільних потреб. Нині стан модернізаційної діяльності в аграрній сфері знаходиться як під довгостроковим негативним впливом незавершеності формування інституційного забезпечення інноваційної діяльності, цінових і структурних диспропорцій, так і під впливом сьогоденних реалій політичної та макроекономічної нестабільності в країні. Розроблення й реалізація дієвої стратегії модернізації сільськогосподарських підприємств стає тим фундаментом, на якому ґрунтується їх сучасне управління і який здатний збільшити інвестування інноваційних процесів, оновити технологічну, матеріально-технічну та інформаційну бази, перетворити модернізацію на головний чинник нарощування обсягів виробництва й сталого розвитку агропідприємств різних організаційно-правових форм.