Психологічні особливості переживання екзистенційної кризи жінкою у період ранньої дорослості

Abstract

У статті піднімається проблема психологічних особливостей переживання екзистенційної кризи жінкою у період ранньої дорослості. Дається інтерпретація феномену «екзистенційна криза» у психологічному дискурсі; розкриваються детермінанти екзистенційної кризи,серед яких є зовнішні (війна, втрати, соціальні ролі, економічні чинники, сімейні обов’язки,гендерні очікування, стосунки тощо) та внутрішні (рівень зрілості особистості, симптомокомплекс особистісних рис, духовність (віра), цінності, система установок та переконань тощо). Вибірку дослідження склали 95 жінок, які переживали кризовий період у своєму житті та 10 пацієнтів, які проходили психотерапію протягом останніх трьох років. Результати опитувальника сенсу життя (The Meaning in Life Questionnaire, MLQ 2006) показують, що критерій «Моє життя має чітку мету» отримав всього 43.8%, а критерій «Я чітко розумію мету свого життя» – 39.7 %. Критерій задоволеності життям (Шкала задоволеності життям (Satisfaction with Life Scale, SWLS 1985)) склав всього 39.6 %. Згідно з результатами тесту смисложиттєвих орієнтацій Джеймса Крамбо і Леонарда Махолика, 43.7% опитуваних проявляли «розмитість» цілей, невизначеність у пошуку оптимальних шляхів самореалізації та вирішення особистісної проблематики, що відображалось висо- кими показниками за шкалами: «Кожен день видається мені, як попередній», «Моє життя порожнє та не цікаве», «Коли я дивлюсь на світ, то відчуваю неспокій та розгубленість», «Я не знаю яка ціль мого життя», «Я поки що не можу знайти своє покликання та ціль». У відповідність до результатів проведеного емпіричного дослідження було виявлено, що жінки в період ранньої дорослості часто стикаються з екзистенційною кризою, пов’язаною зі становленням власної ідентичності, самооцінкою, встановленням особистих цілей. Перспективу дослідження вбачаємо у розробці програми психологічної допомоги жінкам у процесі переживання ними екзистенційної кризи.