Особливості психологічної готовності до материнства

Abstract

Материнство – один з недостатньо розроблених напрямів психологічної науки. Вивчення готовності до материнства в останні роки проводилося в різних аспектах: в аспекті соціологічних досліджень пізнього материнства та материнства неповнолітніх; у вивченні факторів ризику психічної патології дитини у зв’язку з соціально-психічними аномаліями матерів; у філогенетичному аспекті. Вивчаються значущі особистісні якості майбутньої матері та фактори, що впливають на поведінку матері. Точність дослідження психологічної готовності до материнства продиктована суперечністю між загостренням демографічних проблем, пов’язаних зі зниженням народжуваності, величезною кількістю сімей, що розпадаються, і лавиноподібним зростанням числа дітей-сиріт при живих батьках, збільшення кількості випадків жорстокого поводження з дітьми та недостатній розвиток соціально-психологічної допомоги сім’ї, і перш за все жінці. Наявні в науковій та публіцистичній літературі факти свідчать про те, що сучасна молодь дуже слабо орієнтована на виконання материнської та батьківської ролі. Функції матері не займають центрального місця в самосвідомості сучасної жінки – цей тривожний факт відзначають багато вітчизняних і зарубіжних вчених. Жінка народжує дитину, але вважає це тягарем. У сучасних умовах, коли соціальний тягар жінки зріс, поєднувати роботу, суспільно корисну діяльність і материнство їй стало набагато складніше, ніж раніше, це поєднання все більше набуває соціального характеру. Вітчизняні та зарубіжні дослідники вважають, що відсутність психологічної готовності до виконання материнських функцій призводить до спотворення моральних цінностей особистості жінки, до формування антиматеринської ідеології та дітофобії, що спричиняє серйозні деструктивні явища в психології та життєдіяльності особистості і суспільства.