Феномен «штучного інтелекту» у формуванні трансверсальних компетентностей майбутнього вчителя: за і проти

Abstract

У статті актуалізується проблема професійної підготовки майбутнього вчителя у контексті переосмислення процесу освіти, формування системи знань, умінь і навичок, необхідних для професійної конкурентоспроможності майбутнього фахівця. Зроблено спробу привернути увагу до нагальної потреби модернізації освітнього процесу в умовах пошуків шляхів ефективної адаптації сучасної молоді до реалій ХХІ століття. Підкреслено значущість терміну “трансверсальність”, який раніше функціонував у вузькоспеціалізованому середовищі математичних наук, щоб пояснити його сучасну інтерпретацію в галузі професійної освіти. Стрімкі процеси глобалізації та наслідки четвертої науково-технічної революції (з середини XX століття), яка охопила інтелектуальну діяльність людства, сприяли інформатизації суспільства, виокремили потребу розвивати здатність до розв’язання проблем, пов’язаних з технологічними досягненнями та міжкультурною комунікацією. Особлива роль відводиться використанню штучного інтелекту в освіті та науці; проаналізовано дослідження українських i зарубіжних учених, присвячених дослідженню процесів сприйняття, розуміння та використання штучного інтелекту сучасним студентом. Розглянуто позитивні та проблемні аспекти запровадження можливостей штучного інтелекту в навчальному процесі закладів вищої освіти; вплив комп’ютерізації на всі сфери соціального та економічного життя суспільства; зроблено висновок, що в сучасній освіті необхідно розвивати усвідомлення та розуміння складної природи штучного інтелекту, етичних норм його застосування в освітньому процесі; формувати навички свідомого підходу до визначення ступеня ефективності здобутків інноваційних процесів.