Формування мовленнєвої компетентності молодшого школяра: лексика війни

Abstract

У статті висвітлено особливості розвитку мовленнєвої компетентності молодших школярів під час війни. Зазначено, що мовленнєва компетентність є важливою складовою формування мовної особистості учня. Звернено увагу на те, що усне і писемне мовлення дітей активно поповнюються воєнною та військовою лексикою, що і не дивно, адже українські діти є дітьми війни. Доведено, що формування мовленнєвої компетентності дітей в умовах війни можливе за умови ретельної праці над усним і писемним мовленням школярів. Проаналізовано особливості використання слів війни учнями початкової школи в усному та писемному мовленні. Здійснено аналіз лексики війни у підписах до малюнків, листах на фронт. В результаті проведеного анкетування з’ясовано якими словами війни учні послуговуються у повсякденному спілкуванні чи знають вони значення цих слів, зокрема новотворів, визначено найбільш вживані слова та фрази. Більшість із них стосуються українських воїнів, озброєння, техніки. У листах звучить подяка та захоплення українськими воїнами, молитва за їхнє збережене життя. Писемне мовлення учнів більш контрольовано та стримано, аніж усне, але водночас зберігає емоцію та живу безпосередність. В усному мовленні діти використовують відомі всім українцям фрази, що виникли з початком повномасштабного вторгнення, а також знають чимало пісень, здебільшого “дорослих”, написаних упродовж 2022-23 років. Ця лексика та фразеологія є складовою словника сучасного молодшого школяра і визначає особливості мовлення дітей війни.