Особливості мови няні в повсякденному спілкуванні між матір'ю та дитиною: педагогічний аспект

Abstract

У статті обґрунтовано значення мови нянь для розвитку дитини, а саме небезпеку тривалого використання фонетичних, морфологічних і синтаксичних властивостей мови нянь у процесі спілкування з дитиною. Теоретичні положення, які є основою для аналізу зібраного дослідницького матеріалу, є дотичними до теорій символічного інтеракціонізму, конструктивізму та екологічної теорії розвитку людини. У процесі дослідження передбачалося, що розвиток дитини є динамічним і відбувається в результаті структурування та перебудови досвіду, отриманого під час взаємодії. Підтверджено, що розвиток відбувається в певному середовищі, однак варто пам'ятати, що дитина не є пасивним імітатором подразників, які надходять до неї, а в результаті взаємної взаємодії з навколишнім середовищем у неї починає формуватися власний образ навколишнього світу. З’ясовано, що мова слугує одним із елементів, які дозволяють людині будувати у своїй свідомості уявлення про навколишню дійсність. У статті підкреслено важливість мовленнєвої та, ширше, комунікативної компетентностей для розвитку дитини. Представлено результати дослідження, проведеного серед матерів дітей від двох до трьох років. Врахування цього етапу розвитку дитини вважається особливим через етап розвитку мовлення дитини, а також через становлення власної особистості. Дослідження проводилося шляхом діагностичного опитування та включало вільне спілкування матері та дитини. Дослідження презентує характерні властивості мови нянь. На основі отриманих результатів дослідження показано наслідки для розвитку тривалого використання дорослими мови няні. У статті наголошено на значенні та впливі комунікативних умінь і навичок нянь, батьків дитини на її розвиток та подальше виховання, а також важливості педагогічного супроводу для ефективного спілкування у ранньому дитинстві.