Часопростір у «Палімпсестах Василя Стуса»

Abstract

У статті обґрунтовано лігвістичну інтерпретацію поняття часопростір. Указано, що терміни часопростір та хронотоп не є абсолютними синонімами: хронотоп є літературознавчим та філософським поняттям, а часопростір визначає мовні засоби відображення онтології буття у художньому тексті і є ознакою ідіолекту автора. Здійснено характеристику часових і просторових ознак мовної картини світу Василя Стуса у збірці «Палімпсести», проаналізовано лексичні і граматичні засоби зображення онтології буття ліричного героя.