Боротьба педагога Володимира Андрушка (1929–2012) проти радянського окупаційного режиму.

Abstract

Метою статті є комплексне дослідження участі педагога Володимира Андрушка в боротьбі українського народу проти радянського окупаційного режиму протягом середини 1940‑х – початку 1990‑х рр. Основою джерельної бази є документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ), спогади самого В. Андрушка та інших учасників дисидентського руху. Методологічною основою статті виступили принципи об’єктивності, історизму, всебічності, наступності, а також комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дана проблема досі не стала предметом повноцінного вивчення в сучасній українській історіографії. Автор приходить до висновку, що ключовими факторами, які вплинули на формування націоналістичного світогляду В. Андрушка, були родинне виховання у сім’ї патріотів і читання української історичної й художньої літератури. Під час свого протистояння із радянським окупаційним режимом він залишався переконаним прихильником ідеї відродження незалежної Української держави. Педагог діяв у рамках національно-визвольної парадигми українського національного руху, чітко вважаючи радянський режим на території України окупаційним. Володимир Андрушко дотримувався тактики індивідуального спротиву, використовуючи як основні методи боротьби поширення листівок і плакатів, вивішування синьо-жовтих прапорів, розповсюдження національних ідей в усний спосіб. За антирадянську діяльність був двічі заарештований і підданий судовим репресіям за політичними статтями; провів в ув’язненні та засланні сумарно майже 11 років. Педагогу вдалося особисто долучитися до процесів падіння радянської імперії та відродження Української державності, пронести свої патріотичні погляди й переконання, любов до України через усе життя.