Концептуальні засади конкурентного позиціонування вітчизняного аграрного бізнесу на світовому ринку

Abstract

Метою статті є рішення наукового завдання щодо виявлення рис Європейської інноваційно-інвестиційної моделі аграрної політики; розгляд етапів європейської аграрної політики; виокремлення чинників потенціалу агросектору України щодо його позиціонування на світовому ринку; окреслення векторів оновленої стратегії розвитку аграрного бізнесу в Україні на основі європейської інноваційно-інвестиційної моделі.Методологічною основою дослідження є сукупність методів загальнонаукового пізнання. Метод історико-логічного пізнання – при розгляді етапів європейської аграрної політики; метод аналізу та синтезу – при виявленні рис Європейської інноваційно-інвестиційної моделі аграрної політики; метод систематизації та узагальнення – при виокремленні чинників потенціалу агросектору України щодо його позиціонування на світовому ринку; емпіричні методи наукового пізнання – для окреслення векторів оновленої стратегії розвитку аграрного бізнесу в Україні на основі європейської інноваційно-інвестиційної моделі. З’ясовано, що ринок агропродовольчої продукції доцільно розглядати як економічну систему, яка підлягає регулюванню у кількох аспектах: як інституційно-організаційну єдність виробників, споживачів та інфраструктури; як сукупність відносин, де держава відіграє регулюючу роль між її складовими; як економічно-соціальну інституцію, яка характеризується циклічністю усіх стадій сільськогосподарського виробництва включаючи розподіл, обмін та споживання агропродукції. Доведено, що позиціонування країни на світовому ринку безпосередньо залежить від ситуації на національному рівні (продуктивність та кваліфікація персоналу, технології виробничих процесів, інвестиції, розвиток інфраструктури, використання науково-технічних досягнень і т.д.). Задля досягнення окреслених цілей у Національній економічній стратегії на період до 2030 року стосовно формування конкурентоспроможного аграрного сектору України доцільно скористатися досвідом САП ЄС. Однак, використання потенціалу європейської інтеграції потребує значних зусиль у трансформуванні агропромислового сектору базуючись на інноваційно-інвестиційній моделі. Обґрунтовано, що головною метою регуляторної аграрної політики має бути забезпечення належного збалансування інтересів всіх учасників ринкових угод. Практично це збалансування досягається переважно за допомогою двох основних компонентів: регулювання ринку агропродовольчої продукції та розвитку сільських територій, що передбачає забезпечення відповідною інституційною інфраструктурою.Аргументовано, що оновлену стратегію розвитку аграрного бізнесу в Україні доцільно базувати на європейській інноваційно-інвестиційній моделі. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки науково-обґрунтованих рекомендацій щодо впровадження інноваційно-інвестиційної моделі в аграрній політиці.