Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/20308
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПаска, Богдан Валерійович-
dc.contributor.authorЛуцик, Владислав Васильович-
dc.date.accessioned2024-09-18T06:19:33Z-
dc.date.available2024-09-18T06:19:33Z-
dc.date.issued2023-12-
dc.identifier.citationПаска Б., Луцик В. Методи боротьби радянських спецслужб проти націоналістичного підпілля на Станіславщині у другій половині 1940-х – першій половині 1950-х рр. Південний архів (історичні науки). 2023. Вип. 44. С. 27–34. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2023-44-4.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/20308-
dc.description.abstractМетою дослідження є комплексний аналіз ключових методів боротьби радянських каральних органів проти українського націоналістичного підпілля на території Станіславської області в другій половині 1940‑х – першій половині 1950‑х рр. Методологічною основою статті виступили принципи об’єктивності, історизму, всебічності, наступності, а також комплекс загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Результати. Радянські спецслужби використовували під час боротьби проти Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА) на території Станіславщини протягом першого повоєнного десятиліття цілий комплекс різноманітних методів. У контексті агентурно-оперативної розробки націоналістичного підпілля активно формувалася мережа інформаторів каральних органів, здійснювалося вербування діючих та заарештованих учасників руху спротиву із їх подальшим застосуванням, створювалися агентурно-бойові групи, які вчиняли злочини проти населення під виглядом бійців УПА. Особливо значну небезпеку для організованого підпілля становили сформовані працівниками Міністерства державної безпеки (МДБ) легендовані проводи, які функціонували практично по всій території Станіславської області, мали на меті виявлення та знешкодження справжніх учасників антирадянського опору. Активна радянська політична пропаганда серед місцевого населення підривала позиції бійців УПА, спричинила значне падіння морального духу та волі до боротьби в їхньому середовищі. Здійснювалася робота щодо виявлення учасників руху, що перебували на легальному становищі. Одним із найбільш підступних методів, використовуваних радянськими спецслужбами, був тиск на підпільників через їхніх родичів, насамперед дружин та дітей. Висновки. До середини 1950‑х рр. збройне націоналістичне підпілля на території Станіславської області зусиллями радянських окупантів було практично повністю придушене. Незважаючи на високу інтенсивність та різноманітність каральної роботи радянських спецслужб на теренах Станіславщини, український національно-визвольний рух продовжував активність протягом тривалого періоду часу, що свідчить про значний рівень героїзму та самопожертви серед повстанців.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectОрганізація українських націоналістів (ОУН)uk_UA
dc.subjectУкраїнська повстанська армія (УПА)uk_UA
dc.subjectМіністерство державної безпеки (МДБ)uk_UA
dc.subjectРадянський режимuk_UA
dc.subjectАгентурно-бойові групиuk_UA
dc.subjectЗбройне підпілляuk_UA
dc.titleМетоди боротьби радянських спецслужб проти націоналістичного підпілля на Станіславщині у другій половині 1940-х – першій половині 1950-х рр.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті та тези (ФІПМВ)



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.